Відмінності між версіями «Сажа»
(→Сажа.) |
|||
| Рядок 6: | Рядок 6: | ||
===[http://ukrlit.org/slovnyk/сажа Сажа.]=== | ===[http://ukrlit.org/slovnyk/сажа Сажа.]=== | ||
| − | СА́ЖА, і, ж. | + | ===[http://ukrlit.org/slovnyk/slovnyk_ukrainskoi_movy_v_11_tomakh/сажа СА́ЖА.] |
| + | '''СА́ЖА''', і, ж. | ||
| − | '''1.''' Чорна порошкова маса, що утворюється внаслідок неповного згоряння топлива й осідає у печах, димоходах і т. ін.; кіптява, кіпоть. Подумавши, що в каміні зайнялася сажа, він ухопив відро з водою й прибіг, щоб заливати пожежу (Н.-Лев., IV, 1956, 242); Кидав [пароплав] короткими вибухами дим з труби і розпускав сажу по всій пристані (Л. Укр., III, 1952, 611); Помив [Васько] Платонові чоботи, потім тернув щіткою в комині і почистив їх сажею (Зар., На.. світі, 1967, 231); На засніжену кубанку осідає сажа від пожежі (Тют., Вир, 1964, 528); За багато літ стеля й стіни покрилися сажею, в хаті було непривітно (Чорн., Визвол. земля, 1959, 8); | + | '''1.''' Чорна порошкова маса, що утворюється внаслідок неповного згоряння топлива й осідає у печах, димоходах і т. ін.; кіптява, кіпоть. ''Подумавши, що в каміні зайнялася сажа, він ухопив відро з водою й прибіг, щоб заливати пожежу'' (''Н.-Лев.'', IV, 1956, 242); ''Кидав [пароплав] короткими вибухами дим з труби і розпускав сажу по всій пристані'' (''Л. Укр''., III, 1952, 611); ''Помив [Васько] Платонові чоботи, потім тернув щіткою в комині і почистив їх сажею'' (''Зар., На.. світі'', 1967, 231); ''На засніжену кубанку осідає сажа від пожежі'' (''Тют., Вир,'' 1964, 528); ''За багато літ стеля й стіни покрилися сажею, в хаті було непривітно'' (''Чорн., Визвол. земля,'' 1959, 8); ''Образно. Прямолінійна дидактика, відверта ілюстративність ясно проступають в змалюванні головних героїв твору'' [«Маяки»] ''В. Симаковича''.. ''Позитивні герої покриті рожевим лаком, негативні — найчорнішою сажею'' (''Рад. літ-во, 3, 1957, 13); ''У порівн. Поплив [човен] далі, розрізуючи чорні, як сажа, хвилі'' (''Мирний, І,'' 1954, 310). |
| + | '''2.''' також мн., спец. Цей же продукт неповного згоряння або термічного розкладу органічних речовин, який виробляють промисловим способом і використовують для виготовлення гумових шин, пластичних мас і т. ін. ''Шини для автомобілів, літаків, а також інші гумові речі виготовляються з компонентів, куди входить у великій кількості й сажа'' (Роб. газ., 11.II 1965, 1); ''Серйозне питання — забезпечення шинних заводів сажами'' (Рад. Укр., 5.ХІІ 1962, 3). | ||
| − | ''' | + | ===[http://ukrlit.org/slovnyk/hrinchenko_slovar_ukrainskoi_movy/сажа Сажа. ]=== |
| + | '''3.''' '''Сажа''', жі, ж. '''Сажа'''. А я свої (брови) в сажу вмажу — твої переважу. Чуб. III. 133. ''Ум. Сажка''. | ||
| − | + | ===[http://ukrlit.org/slovnyk/zhaivoronok_znaky_ukrainskoi_etnokultury/сажа Сажа.]=== | |
| − | + | '''4.''' '''са́жа''' — розпилене вугілля, що виникає при неповному згорянні речовин, багатих на нього; колір речовини лежить в основі традиційного порівняння «чорний, як сажа»; використання сажі як барвника (при виготовленні туші, чорнила, крему для взуття) поширюється спочатку в побуті, пор.: «А я брови в сажу вмажу, твої переважу»; символізує знищення в обряді Калити, коли обличчя напасника вимазують сажею; традиційний символ ганьби: якщо молода виявлялася «нечесною», то стіни й двері її батьків вимазували дьогтем або сажею; щоб уберегти дитину від зурочення, давали випити їй свяченої води з сажею. | |
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | са́жа — розпилене вугілля, що виникає при неповному згорянні речовин, багатих на нього; колір речовини лежить в основі традиційного порівняння «чорний, як сажа»; використання сажі як барвника (при виготовленні туші, чорнила, крему для взуття) поширюється спочатку в побуті, пор.: «А я брови в сажу вмажу, твої переважу»; символізує знищення в обряді Калити, коли обличчя напасника вимазують сажею; традиційний символ ганьби: якщо молода виявлялася «нечесною», то стіни й двері її батьків вимазували дьогтем або сажею; щоб уберегти дитину від зурочення, давали випити їй свяченої води з сажею. | + | |
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
Версія за 02:11, 28 листопада 2016
Сажа, -жі, ж. Сажа. А я свої (брови) в сажу вмажу твої переважу. Чуб. III. 133. Ум. Сажка.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Сажа.
===СА́ЖА. СА́ЖА, і, ж.
1. Чорна порошкова маса, що утворюється внаслідок неповного згоряння топлива й осідає у печах, димоходах і т. ін.; кіптява, кіпоть. Подумавши, що в каміні зайнялася сажа, він ухопив відро з водою й прибіг, щоб заливати пожежу (Н.-Лев., IV, 1956, 242); Кидав [пароплав] короткими вибухами дим з труби і розпускав сажу по всій пристані (Л. Укр., III, 1952, 611); Помив [Васько] Платонові чоботи, потім тернув щіткою в комині і почистив їх сажею (Зар., На.. світі, 1967, 231); На засніжену кубанку осідає сажа від пожежі (Тют., Вир, 1964, 528); За багато літ стеля й стіни покрилися сажею, в хаті було непривітно (Чорн., Визвол. земля, 1959, 8); Образно. Прямолінійна дидактика, відверта ілюстративність ясно проступають в змалюванні головних героїв твору [«Маяки»] В. Симаковича.. Позитивні герої покриті рожевим лаком, негативні — найчорнішою сажею (Рад. літ-во, 3, 1957, 13); У порівн. Поплив [човен] далі, розрізуючи чорні, як сажа, хвилі (Мирний, І, 1954, 310). 2. також мн., спец. Цей же продукт неповного згоряння або термічного розкладу органічних речовин, який виробляють промисловим способом і використовують для виготовлення гумових шин, пластичних мас і т. ін. Шини для автомобілів, літаків, а також інші гумові речі виготовляються з компонентів, куди входить у великій кількості й сажа (Роб. газ., 11.II 1965, 1); Серйозне питання — забезпечення шинних заводів сажами (Рад. Укр., 5.ХІІ 1962, 3).
Сажа.
3. Сажа, жі, ж. Сажа. А я свої (брови) в сажу вмажу — твої переважу. Чуб. III. 133. Ум. Сажка.
Сажа.
4. са́жа — розпилене вугілля, що виникає при неповному згорянні речовин, багатих на нього; колір речовини лежить в основі традиційного порівняння «чорний, як сажа»; використання сажі як барвника (при виготовленні туші, чорнила, крему для взуття) поширюється спочатку в побуті, пор.: «А я брови в сажу вмажу, твої переважу»; символізує знищення в обряді Калити, коли обличчя напасника вимазують сажею; традиційний символ ганьби: якщо молода виявлялася «нечесною», то стіни й двері її батьків вимазували дьогтем або сажею; щоб уберегти дитину від зурочення, давали випити їй свяченої води з сажею.
Ілюстрації
|
|
|
|
