Відмінності між версіями «Керма»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Ке́рма, -ми, '''''ж. ''Весло, которымъ правятъ, руль. Желех. Руль у плотовъ; состоитъ изъ '''дошки '''(лопасть) и '''друґара '''(рукоятка), который вращается на '''сворені '''(шипѣ), вдѣланномъ въ '''стіле́ць'''. Шух. І. 181. | '''Ке́рма, -ми, '''''ж. ''Весло, которымъ правятъ, руль. Желех. Руль у плотовъ; состоитъ изъ '''дошки '''(лопасть) и '''друґара '''(рукоятка), который вращается на '''сворені '''(шипѣ), вдѣланномъ въ '''стіле́ць'''. Шух. І. 181. | ||
[[Категорія:Ке]] | [[Категорія:Ке]] | ||
− | + | [[Файл:Керма.gif|міні]] | |
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
− | + | ===Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980).=== | |
− | == | + | КЕРМА, и, жін., заст. |
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | 1. Кермо, стерно. Петро стояв при передній кермі, я вхопився за задню (Іван Франко, IV, 1950, 387); Все треба було зрозуміти й зробити в одну хвилю, поки дараба не пролетить нас, бо інакше керма пішла би на воду (Гнат Хоткевич, II, 1966, 396). | |
+ | 2. перен. Керівництво (у 1 знач.). Робота під кермою січовика і козака закипіла (Михайло Старицький, Облога.., 1961, 64). | ||
==Див. також== | ==Див. також== | ||
+ | uk.wikipedia.org | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
+ | Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 142. | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
− | + | http://sum.in.ua | |
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]] | ||
[[Категорія:Слова 2016 року]] | [[Категорія:Слова 2016 року]] |
Версія за 22:05, 18 жовтня 2016
Ке́рма, -ми, ж. Весло, которымъ правятъ, руль. Желех. Руль у плотовъ; состоитъ изъ дошки (лопасть) и друґара (рукоятка), который вращается на сворені (шипѣ), вдѣланномъ въ стіле́ць. Шух. І. 181.Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980).
КЕРМА, и, жін., заст.
1. Кермо, стерно. Петро стояв при передній кермі, я вхопився за задню (Іван Франко, IV, 1950, 387); Все треба було зрозуміти й зробити в одну хвилю, поки дараба не пролетить нас, бо інакше керма пішла би на воду (Гнат Хоткевич, II, 1966, 396). 2. перен. Керівництво (у 1 знач.). Робота під кермою січовика і козака закипіла (Михайло Старицький, Облога.., 1961, 64).
Див. також
uk.wikipedia.org
Джерела та література
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 142.