Відмінності між версіями «Зшити»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(→Сучасні словники) |
|||
Рядок 6: | Рядок 6: | ||
Академічний тлумачний словник (1970-1980) | Академічний тлумачний словник (1970-1980) | ||
− | ЗШИТИ див. зшивати. | + | '''ЗШИТИ''' див. '''зшивати'''. |
− | ЗШИВАТИ, аю, аєш, недок., ЗШИТИ, зшию, зшиєш, док., перех. | + | '''ЗШИВАТИ, аю, аєш, недок., ЗШИТИ, зшию, зшиєш, док., перех.''' |
− | 1. Шиючи, з'єднувати окремі частини, краї чого-небудь. | + | '''1.''' Шиючи, з'єднувати окремі частини, краї чого-небудь. |
Лука свого витяг ушивальника і до посторонки. Уже зшиваючи, покрутив головою, з докором.. | Лука свого витяг ушивальника і до посторонки. Уже зшиваючи, покрутив головою, з докором.. | ||
Рядок 17: | Рядок 17: | ||
// З'єднувати чимось окремі частини чого-небудь. Зшити краї рани. | // З'єднувати чимось окремі частини чого-небудь. Зшити краї рани. | ||
− | 2. тільки док. Виготовити шиттям: пошити. | + | '''2.''' тільки док. Виготовити шиттям: пошити. |
[Гадка:] Краще зазнати на своїм віку достатків, ніж кохання. З кохання кожуха не зшиєш!.. (Марко Кропивницький, II, 1958» 135); | [Гадка:] Краще зазнати на своїм віку достатків, ніж кохання. З кохання кожуха не зшиєш!.. (Марко Кропивницький, II, 1958» 135); |
Версія за 14:30, 21 листопада 2015
Зши́ти. См. Зшивати.
Зміст
Сучасні словники
Академічний тлумачний словник (1970-1980)
ЗШИТИ див. зшивати.
ЗШИВАТИ, аю, аєш, недок., ЗШИТИ, зшию, зшиєш, док., перех.
1. Шиючи, з'єднувати окремі частини, краї чого-небудь.
Лука свого витяг ушивальника і до посторонки. Уже зшиваючи, покрутив головою, з докором.. глянув і сказав щось (Андрій Головко, I, 1957, 295);
// З'єднувати чимось окремі частини чого-небудь. Зшити краї рани.
2. тільки док. Виготовити шиттям: пошити.
[Гадка:] Краще зазнати на своїм віку достатків, ніж кохання. З кохання кожуха не зшиєш!.. (Марко Кропивницький, II, 1958» 135);
— Івасику, мій хлопчику, Зшила тобі сорочечку, Зшила штанці новенькії, Щоб був же ти із ненькою (Фоміп, Вибр., 1958, 270).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 740.