Відмінності між версіями «Ряма»

Версія за 00:13, 21 листопада 2015

Словник Грінченка Ря́ма, -ми, ж. = Рама. Левиц. І. 23.

Сучасні значення Релігія:

Рама — сьомий канонічний аватар Вішну.

Історія:

Рама — Королі Таїланду з династії Чакрі.

Елемент конструкції:

Рама — стрижнева система автомобілів і машин, елементи якої з'єднано в вузли в'язями або шарнірами.

Рама — тримальна конструкція будинків, споруд і машин.

Мистецтво:

Рама (оздоблення) — прямокутне або овальне оформлення по периметру твору образотворчого мистецтва (картина, фото, гобелен та ін.) або іншого плоского предмету вжитку (дзеркало, настінний годинник, грамота та ін.).

Література: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B0%D0%BC%D0%B0_(%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F)

Словник української мови

РА́МА, и, жін. 1. Віконне дерев'яне сплетіння перев. прямокутної форми з шибками або без них. На одній половині хати не було в вікнах рам, і жовта стіна дивилась на задвірок двома чорними дірами (Михайло Коцюбинський, І, 1955, 43); Вставлено у вікна другі рами, Вата і калина поміж рам (Максим Рильський, III, 1961, 315); Сильний порив вітру вдарив рамою, посипалось скло (Євген Кравченко, Сердечна розмова, 1957, 27); * У порівняннях. Одвірки затряслись, мов рами, І снасть од бою вся тріщить (Іван Котляревський, I, 1952, 235); // Дерев'яна дверна коробка, яку вставляють у прорізи стін будинків. Тільки-но він вийшов, як у дверях появилася Лукерка. — Здрастуйте, ковалики, — проспівала вона, розіп'явшись у дверній рамі (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 37); // Довільної форми дерев'яна або металева оправа, яку вставляють у прорізи корпусу літака, автобуса і т. ін. Круглі металеві рами ілюмінаторів склили товстим дзеркальним склом (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 260); // Засклене сплетіння перев. великого розміру для захисту рослин у парниках і теплицях. Буйно зеленіла під скляними рамами парникова розсада капусти й помідорів(Анатолій Шиян, Переможці, 1950, 237); — Ми таки навчилися.. вирощувати під рамами ранню редиску, щавель для борщу та зелену цибулю (Євген Кротевич, Сини.., 1948, 54). 2. Довільної форми оправа з різного матеріалу, в яку вставляють дзеркала, портрети, картини тощо. На стіні у золотих рамах висіло здоровенне дзеркало (Панас Мирний, III, 1954, 275); Один куток був обчеплений і прикрашений образами в позолочених рамах(Нечуй-Левицький, III, 1956, 367); Картина на стіні у рамі, під рушником: зимовий ландшафт і вовк на горбі, а внизу у долині засніжене село (Андрій Головко, I, 1957, 302); * У порівняннях. Невисокий полковник стояв, як у рамі, у дверях хати, узявшись обома руками за одвірки (Леонід Первомайський, Дикий мед, 1963, 301); // перен. Те, що служить фоном чому-небудь, є його обрамленням, облямуванням. На скелях стояла жінка з блідим обличчям в золотій рамі волосся (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 288); Біля ставочка, отороченого подвійною рамою з очерету та кущів, стоїть.. нова охайна хата (Михайло Стельмах, II, 1962, 42). 3. Прямокутник із скріплених між собою балок, планок і т. ін., що має різноманітне застосування в господарстві, промисловості тощо. Забивання шпунтових рядів провадять за допомогою напрямних рам (Довідник сільського будівельника, 1956, 162); // Пристрій для стільників у вулику. Біля вулика стояв з янтарною рамою осміхнений Марко Григорович (Михайло Стельмах, На.. землі, 1949, 472).

4. Несуча частина машини, конструкції, установки і т. ін.; станина. Тріснула рама культиватора, її треба було приварити (Радянська Україна, 9.VI 1961, 3); Рама служить основою, до якої кріпляться механізми, агрегати і кузов автомобіля (Підручник шофера.., 1960, 226); Якось Шурі довелося побачити вперше легендарні «катюші».. Вкриті брезентами, піднявши рами, вони мчали і мчали на захід (Олесь Гончар, III, 1959, 180).

Література: Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 446.