Відмінності між версіями «Хижак»
(→Джерела та література) |
(→Джерела та література) |
||
Рядок 51: | Рядок 51: | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
Академічний тлумачний словник (1970—1980) | Академічний тлумачний словник (1970—1980) | ||
+ | |||
Collins English Dictionary – Complete and Unabridged © HarperCollins Publishers 1991, 1994, 1998, 2000, 2003 | Collins English Dictionary – Complete and Unabridged © HarperCollins Publishers 1991, 1994, 1998, 2000, 2003 | ||
− | The American Heritage® Dictionary of the English Language, Fourth Edition copyright ©2000 by Houghton Mifflin Company. Updated in 2009. Published by Houghton Mifflin Company. | + | |
+ | The American Heritage® Dictionary of the English Language, Fourth Edition copyright ©2000 by Houghton Mifflin Company. Updated | ||
+ | in 2009. Published by Houghton Mifflin Company. | ||
+ | |||
Random House Kernerman Webster's College Dictionary, © 2010 K Dictionaries Ltd. Copyright 2005, 1997, 1991 by Random House, Inc. | Random House Kernerman Webster's College Dictionary, © 2010 K Dictionaries Ltd. Copyright 2005, 1997, 1991 by Random House, Inc. | ||
+ | |||
Thesaurus Legend: Synonyms Related Words Antonyms Noun | Thesaurus Legend: Synonyms Related Words Antonyms Noun | ||
Версія за 10:07, 3 квітня 2014
Хижак, -ка, м. Хищникъ. К. ПС. 6. Настигає хижаків у полі. К. МБ. 265. Хижаки добро його розносять. К. Іов. 11.
Зміст
Сучасні словники
1. Хижа тварина, хижий звір. — Дикі Вівці давно вигибли від пазурів та зубів Вовків та інших хижаків (Іван Франко, IV, 1950, 120); Служба боротьби з акулами на узбережжі Австралії веде постійний нагляд за хижаками моря, намагаючись тримати їх на відстані від багатолюдних пляжів (Вечірній Київ, 8.I 1969, 3); Шуліка полетів далі, несподівано шугонув униз, черкнув води, і в гострих кігтях хижака повисла надійно затиснена жаба (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 73); Справжні ящірки є спритними хижаками. Вони полюють на різних комах, дощових червів, павуків, а також на дрібних хребетних (зокрема на менших за себе ящірок) (Визначник земноводних та плазунів, 1955, 97); // мн. хижаки, ів. Родина жуків, які поїдають дрібних комах та личинок; // перен., розм. Літак, пілот, який здійснює розбійницькі нальоти на мирну країну; стерв'ятник. Не доходячи до села, де розташувався полк, він почув виття літаків і побачив, як чотири хижаки атакували село (Іван Багмут, Опов., 1959, 69); Люди з острахом позирають на обрій: чи не підкрадаються хижаки з чорними хрестами (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 332). ♦ Чотириногий хижак — хижий звір. Почувши вперше тривожні сигнали — кра, кра! — я подумав: чи не підкрадається ласий чотириногий хижак? (Олександр Ковінька, Кутя.., 1960, 28).
2. перен. Той, хто наживається, збагачується за рахунок грабежу або експлуатації кого-небудь. Франко виставляє перед читачем цілу портретну галерею таких хижаків — з залізною волею, з звірячими кровожадними [кровожерними] інстинктами, сухих, упертих і безсердечних (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 38); — Уявіть собі, ось кінчиться війна... Очевидно, імперіалістичні хижаки знову візьмуться за своє... Знову розгорнеться боротьба між суперниками, між конкурентами (Олесь Гончар, III, 1959, 428); // Держава, суспільство і т. ін., де панує політика грабежу й насильства. Версальський мир довів навіть дурням і сліпим, навіть безлічі короткозорих людей, що Антанта була й залишилася таким же кривавим і брудним імперіалістським хижаком, як і Німеччина (Ленін, 39, 1973, 88); Імперіалізм — цей кривавий, небезпечний хижак — вдається до всіляких підступних дій, не зупиняючись перед найжахливішими злочинами, щоб загальмувати революційний процес і перешкодити народам іти вперед по шляху прогресу (Комуніст України, 10, 1968, 12).
3. перен. Той, хто по-грабіжницькому веде господарство, користується засобами, які виснажують природні багатства, займається незаконним полюванням, недозволеною рибною ловлею тощо. Слідом за хижаками-лісопромисловцями йшли магнати випасного тваринництва (Радянська Україна, 20.I 1971, 4).
Ілюстрації
Медіа
Див. також
Іноземні словники
wild·life (wīld′līf′) n. Wild animals and vegetation, especially animals living in a natural, undomesticated state.
wildlife (ˈwaɪldˌlaɪf)
n
1. (Biology) wild animals and plants collectively
wild•life (ˈwaɪldˌlaɪf)
n.
undomesticated animals living in the wild, including those hunted for food, sport, or profit.
[1930–35]
Noun 1. wildlife - all living things (except people) that are undomesticated; "chemicals could kill all the wildlife" life - living things collectively; "the oceans are teeming with life"
wildlife noun flora and fauna, animals, fauna People were concerned that wildlife could be affected by the pesticides.
Джерела та література
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
Collins English Dictionary – Complete and Unabridged © HarperCollins Publishers 1991, 1994, 1998, 2000, 2003
The American Heritage® Dictionary of the English Language, Fourth Edition copyright ©2000 by Houghton Mifflin Company. Updated in 2009. Published by Houghton Mifflin Company.
Random House Kernerman Webster's College Dictionary, © 2010 K Dictionaries Ltd. Copyright 2005, 1997, 1991 by Random House, Inc.
Thesaurus Legend: Synonyms Related Words Antonyms Noun