Відмінності між версіями «Вуглярня»
(Створена сторінка: '''Вуглярня, -ні, '''''ж. '''''= Вуглярка 2. ''' Категорія:Ву) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | '''Вуглярня, -ні, '''''ж. '''''= Вуглярка 2. ''' | + | '''Вуглярня, -ні, '''''ж. '''''= Вуглярка , и, ж. ''' |
| − | [[ | + | 1. Жін. до вугля́р. |
| + | 2. Місце, де випалюють деревне вугілля. Те вугля він сам випалював за хатами в ямі, що й досі називається вугляркою (Фр., IV, 1950, 187). | ||
| + | |||
| + | ==Академічний тлумачний словник== | ||
| + | ''ВУГЛЯ́Р, а, чол.'' | ||
| + | 1. Людина, що випалює деревне вугілля. А тут на полянці була хижа вугляра, котрий палив з дерева вугіль (Андрій Калин, Закарп. казки, 1955, 125); Лісоруби та вуглярі, солевари й мисливці, сірома й люди багатші.. поспішали на Січ (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 67). | ||
| + | |||
| + | 2. Те саме, що ''шахтар.'' На старім донецькім полі гнівно бились два світи: вуглярі смаглявочолі і володарі-кати (Микола Упеник, Вірші.. 1957, 176); І швидко строчить зброя вугляра, січе і ріже поклади [вугілля] (Сава Голованівський, Поезії, 1955, 150). | ||
| + | |||
| + | ''ШАХТА́Р, я, чол.'' Гірник, що працює в шахті. Що божий день ми встаємо з півнями; Ще світяться по місту ліхтарі, А голод нас жене в підземні ями, Бо ми на те відвічні шахтарі (Павло Грабовський, I, 1959, 494); Завели в Донбасі здавна Добрий звичай шахтарі, — Якщо виконали плани — Світять зірку на копрі (Степан Крижанівський, Під зорями.., 1950, 51). | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | [[Файл:Robota235.jpg]] | ||
| + | |||
| + | [[Файл:Vyrobnytstvo-derevnoho-vuhillia.jpg]] | ||
| + | |||
| + | [[Файл:Vyhillia.jpg]] | ||
| + | |||
| + | |||
| + | ==Відео== | ||
| + | {{#ev:youtube|8QOsaiuFFDM}} | ||
Поточна версія на 23:17, 18 листопада 2018
Вуглярня, -ні, ж. = Вуглярка , и, ж. 1. Жін. до вугля́р. 2. Місце, де випалюють деревне вугілля. Те вугля він сам випалював за хатами в ямі, що й досі називається вугляркою (Фр., IV, 1950, 187).
Академічний тлумачний словник
ВУГЛЯ́Р, а, чол. 1. Людина, що випалює деревне вугілля. А тут на полянці була хижа вугляра, котрий палив з дерева вугіль (Андрій Калин, Закарп. казки, 1955, 125); Лісоруби та вуглярі, солевари й мисливці, сірома й люди багатші.. поспішали на Січ (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 67).
2. Те саме, що шахтар. На старім донецькім полі гнівно бились два світи: вуглярі смаглявочолі і володарі-кати (Микола Упеник, Вірші.. 1957, 176); І швидко строчить зброя вугляра, січе і ріже поклади [вугілля] (Сава Голованівський, Поезії, 1955, 150).
ШАХТА́Р, я, чол. Гірник, що працює в шахті. Що божий день ми встаємо з півнями; Ще світяться по місту ліхтарі, А голод нас жене в підземні ями, Бо ми на те відвічні шахтарі (Павло Грабовський, I, 1959, 494); Завели в Донбасі здавна Добрий звичай шахтарі, — Якщо виконали плани — Світять зірку на копрі (Степан Крижанівський, Під зорями.., 1950, 51).
