Відмінності між версіями «Блідий»
(→Ілюстрації) |
(→Сучасні словники) |
||
| (не показано 3 проміжні версії 2 учасників) | |||
| Рядок 5: | Рядок 5: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
Тлумачення слова у сучасних словниках | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| + | БЛІДИ́Й, а, е. | ||
| + | |||
| + | 1. Без рум'янця; позбавлений природного кольору (про обличчя). Біда — як жінка бліда, але ж лиха година, коли жінка — як калина (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 122); Блідий, він ще дужче поблід і опустив на груди свою важку голову (Панас Мирний, I, 1954, 320); Дівчинка була захекана, бліда від хвилювання (Олесь Донченко, V, 1957, 499). | ||
| + | |||
| + | 2. Неяскравий, слабо забарвлений. Світало. На блідому небі ясно горіла зірниця (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 341); | ||
| + | // Який слабо світиться, дає слабке світло. Місяць блідий крізь туман прозира (Іван Франко, XIII, 1954, 173); Вгорі.., бліда при денному світлі, горіла велика електролампа (Василь Козаченко, Вісімсот.., 1953, 51). | ||
| + | |||
| + | 3. перен. Невиразний, недосконалий. Не хочу перечитувати того, що написав, бо знаю, що воно бліде і не може змалювати розкішного гірського образу в Кузьмі-Дем'яні (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 142); Мені одно.. потрібно,.. Щоб річ, що я накреслив, виткав, Горіла, діяла, жила, Щоб не була блідим відбитком Чужого світла і тепла (Петро Дорошко, Тобі, народе.., 1959, 66). | ||
| + | |||
| + | 4. Уживається як складова частина різних ботанічних та інших назв-термінів. Бліда поганка; Бліда неміч. | ||
| + | |||
| + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 201. | ||
| + | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Zagrucka.jpg|x140px]] | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Zagrucka.jpg|x140px]] |
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
| Рядок 22: | Рядок 35: | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
| − | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/ | + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]] |
Поточна версія на 19:46, 4 жовтня 2018
Блідий, -а, -е. Блѣдный. МВ. II. 12, 25. Біда, в кого жінка бліда, а в кого як калина, то й то лиха година. Посл. Канев. у. Ум. Бліденький, блідесенький.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках БЛІДИ́Й, а, е.
1. Без рум'янця; позбавлений природного кольору (про обличчя). Біда — як жінка бліда, але ж лиха година, коли жінка — як калина (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 122); Блідий, він ще дужче поблід і опустив на груди свою важку голову (Панас Мирний, I, 1954, 320); Дівчинка була захекана, бліда від хвилювання (Олесь Донченко, V, 1957, 499).
2. Неяскравий, слабо забарвлений. Світало. На блідому небі ясно горіла зірниця (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 341); // Який слабо світиться, дає слабке світло. Місяць блідий крізь туман прозира (Іван Франко, XIII, 1954, 173); Вгорі.., бліда при денному світлі, горіла велика електролампа (Василь Козаченко, Вісімсот.., 1953, 51).
3. перен. Невиразний, недосконалий. Не хочу перечитувати того, що написав, бо знаю, що воно бліде і не може змалювати розкішного гірського образу в Кузьмі-Дем'яні (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 142); Мені одно.. потрібно,.. Щоб річ, що я накреслив, виткав, Горіла, діяла, жила, Щоб не була блідим відбитком Чужого світла і тепла (Петро Дорошко, Тобі, народе.., 1959, 66).
4. Уживається як складова частина різних ботанічних та інших назв-термінів. Бліда поганка; Бліда неміч.
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 201.
Ілюстрації
|
|
|
|
