Відмінності між версіями «Відбувати»
(Створена сторінка: '''Відбува́ти, -ва́ю, -єш, '''сов. в. '''відбути, -буду, -деш, '''''гл. ''1) Отбывать, отбыть, исполнять...) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | + | == Відбувати == | |
| + | |||
| + | ВІДБУВАТИ, аю, аєш, недок., ВІДБУТИ, буду, будеш; мин. ч. відбув, була, ло; мн. відбули; док. | ||
[[Категорія:Ві]] | [[Категорія:Ві]] | ||
| + | |||
| + | == Словникові тлумачення == | ||
| + | |||
| + | '''Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 558.''' | ||
| + | |||
| + | '''1. Виконувати протягом певного строку яку-небудь роботу, повинність, обов'язок.''' Під нашою пущею саме одбували косовицю (Марко Вовчок, VI, 1956, 338); Рядові козаки — підпомічники не тільки працювали для військових потреб, але й відбували повинності на користь козацької старшини (Історія УРСР, I, 1953, 289); Потім він служив у війську, відбув італійську кампанію 1859 р. (Іван Франко, IV, 1950, 199); | ||
| + | // Переносити кару, страждання, труднощі; терпіти. Бодай же вас, чорні брови, Нікому не мати, Коли за вас таке лихо Треба одбувати (Тарас Шевченко, I, 1951, 36); Він залюбки згодився б тепер одбути кару за Грицька (Степан Васильченко, I, 1959, 175); | ||
| + | // Проходити курс чого-небудь. Звичайно ж, тільки Захара Билину могли призначити на виїзд, коли всі студенти відбувають практику при академії (Іван Ле, Право.., 1957, 93); У Харкові, де Кухаренко відбув науки, спізнався він в сорокових роках з Костомаровим (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 49); | ||
| + | // Проводити певний час відпочиваючи або працюючи. Тепер Хома саме відбував цей тиловий медовий період (Олесь Гончар, I, 1954, 184); Батько, відбувши зазначений час на роботі, їй [жінці] допомагав (Панас Мирний, IV, 1955, 327); | ||
| + | // Відзначати урочисте свято, справляти весілля, влаштовувати вечірку тощо. Вона .. рушники подавала, а у неділеньку і весілля відбули (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 471); — Допоможіть нам відбути наше святкування (Панас Мирний, V, 1955, 415); | ||
| + | // Провести якийсь захід. Хоч щойно відбули її [прогулянку], згадували про неї, як про давноминулий факт (Ірина Вільде, На порозі, 1955, 59); | ||
| + | // Приймати й частувати гостей, запрошених з якоїсь важливої побутової нагоди (похорон, весілля і т. ін.). Вона вирішила одбути гостей по-людськи (Боккаччо, Декамерон, перекл. Лукаща, 1964, 69); Відбувати людей. | ||
| + | |||
| + | '''2. Позбутися, уникнути кого-, чого-небудь небажаного.''' Було, чи яке судове ледащо вчепиться, то я вмію лагідненько його малими грішми відбути (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 155); — Ох, братці! Лишенька мого Абияк не відбудеш... (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 78). | ||
| + | |||
| + | '''3. Від'їжджати, відходити.''' З Чигирина в Переяслав Богдан одбуває (Українські народні думи.., 1955, 127); [Степан:] Я скоро відбуду в район на державну службу (Олександр Корнійчук, II, 1955, 86). | ||
| + | |||
| + | == Ілюстрації == | ||
| + | |||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[C:/Users/User/Desktop/1..jpg]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[C:/Users/User/Desktop/2..jpg]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[C:/Users/User/Desktop/3..jpg]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[C:/Users/User/Desktop/4.2 | ||
| + | <gallery> | ||
| + | Файл:C:/Users/User/Desktop/1..jpg | ||
| + | Файл:C:/Users/User/Desktop/2..jpg | ||
| + | </gallery> | ||
| + | ]] | ||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | <gallery> | ||
| + | |||
| + | [[Файл:///C:/Users/User/Desktop/1..jpg|міні]] | ||
| + | |||
| + | [[Файл:///C:/Users/User/Desktop/2..jpg|міні]] | ||
| + | |||
| + | [[Файл:///C:/Users/User/Desktop/3..jpg|міні]] | ||
| + | |||
| + | [[Файл:///C:/Users/User/Desktop/4.2|міні]] | ||
| + | |||
| + | </gallery> | ||
Поточна версія на 14:07, 18 листопада 2021
Відбувати
ВІДБУВАТИ, аю, аєш, недок., ВІДБУТИ, буду, будеш; мин. ч. відбув, була, ло; мн. відбули; док.
Словникові тлумачення
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 558.
1. Виконувати протягом певного строку яку-небудь роботу, повинність, обов'язок. Під нашою пущею саме одбували косовицю (Марко Вовчок, VI, 1956, 338); Рядові козаки — підпомічники не тільки працювали для військових потреб, але й відбували повинності на користь козацької старшини (Історія УРСР, I, 1953, 289); Потім він служив у війську, відбув італійську кампанію 1859 р. (Іван Франко, IV, 1950, 199); // Переносити кару, страждання, труднощі; терпіти. Бодай же вас, чорні брови, Нікому не мати, Коли за вас таке лихо Треба одбувати (Тарас Шевченко, I, 1951, 36); Він залюбки згодився б тепер одбути кару за Грицька (Степан Васильченко, I, 1959, 175); // Проходити курс чого-небудь. Звичайно ж, тільки Захара Билину могли призначити на виїзд, коли всі студенти відбувають практику при академії (Іван Ле, Право.., 1957, 93); У Харкові, де Кухаренко відбув науки, спізнався він в сорокових роках з Костомаровим (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 49); // Проводити певний час відпочиваючи або працюючи. Тепер Хома саме відбував цей тиловий медовий період (Олесь Гончар, I, 1954, 184); Батько, відбувши зазначений час на роботі, їй [жінці] допомагав (Панас Мирний, IV, 1955, 327); // Відзначати урочисте свято, справляти весілля, влаштовувати вечірку тощо. Вона .. рушники подавала, а у неділеньку і весілля відбули (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 471); — Допоможіть нам відбути наше святкування (Панас Мирний, V, 1955, 415); // Провести якийсь захід. Хоч щойно відбули її [прогулянку], згадували про неї, як про давноминулий факт (Ірина Вільде, На порозі, 1955, 59); // Приймати й частувати гостей, запрошених з якоїсь важливої побутової нагоди (похорон, весілля і т. ін.). Вона вирішила одбути гостей по-людськи (Боккаччо, Декамерон, перекл. Лукаща, 1964, 69); Відбувати людей.
2. Позбутися, уникнути кого-, чого-небудь небажаного. Було, чи яке судове ледащо вчепиться, то я вмію лагідненько його малими грішми відбути (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 155); — Ох, братці! Лишенька мого Абияк не відбудеш... (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 78).
3. Від'їжджати, відходити. З Чигирина в Переяслав Богдан одбуває (Українські народні думи.., 1955, 127); [Степан:] Я скоро відбуду в район на державну службу (Олександр Корнійчук, II, 1955, 86).
Ілюстрації
| C:/Users/User/Desktop/1..jpg | C:/Users/User/Desktop/2..jpg | C:/Users/User/Desktop/3..jpg | [[C:/Users/User/Desktop/4.2
]] |
