Відмінності між версіями «Тігітка»
(→Цікаві факти) |
|||
| (не показано одну проміжну версію цього учасника) | |||
| Рядок 3: | Рядок 3: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
| − | + | ||
| + | ===[http://slovopedia.org.ua/29/53415/23705.html УСЕ (Універсальний словник-енциклопедія)]=== | ||
| + | |||
| + | болотяно-луговий птах, поширений в Євразії; однією з перших сповіщає про прихід весни; довж. бл. 34 см; на голові характерний чуб; охороняється. | ||
| + | |||
| + | ===[http://sum.in.ua/s/chajka Словник української мови. Академічний тлумачний словник (1970—1980)]=== | ||
| + | |||
| + | 1. Морський водоплавний птах родини сивкових. Така тут земля. А на морі... Чайки якось хижо кигичуть, злу радість я чую в тім хорі, мов згубу на нас вони кличуть (Леся Українка, I, 1951, 308); — На тому морі білі пароплави і хмари чайок... (Михайло Чабанівський, Стоїть явір.., 1959, 8); А може, просто грається [чайка] над морем, ..добру годину віщуючи, як у тій морській приказці: чайка сіла на воду, жди моряк погоду... (Василь Кучер, Голод, 1961, 194). | ||
| + | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Тігітка.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Тігітка1.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Тігітка2.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Тігітка.JPG|x140px]] |
|} | |} | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
| + | {{#ev:youtube|dv4E29q5Umw}} | ||
==Див. також== | ==Див. також== | ||
| + | [http://en.wikipedia.org/wiki/Vanellus Vanellus] | ||
| + | |||
| + | [http://pernatidruzi.org.ua/art.php?id=191 Пташиний світ України] | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
| + | [http://archive.nbuv.gov.ua/e-journals/INB/2011-1/11_globa.pdf ІСТОРІЯ ВИВЧЕННЯ НАРОДНИХ НАЗВ ПТАХІВ] | ||
| + | ==Цікаві факти== | ||
| + | Тігітка, чібіс, "пигалица" - один з перших посланців весни. Розміром вона з голуба - і дуже красива! Спина у нього темно-зеленувата з блиском. Черевце - біле, подхвостье - руде, хвіст - білий з широкою чорною смугою, крила - широкі, знизу білі з чорними кінцями. На голові - витончений чубчик. | ||
| − | + | Гніздиться на полях, сирих лугах і трав'янистих болотах, іноді невеликими колоніями. | |
| + | У пору токування самці здійснюють демонстративні польоти з грюканням крилами і криками "чьі ви". | ||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут людини]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут людини]] | ||
Поточна версія на 13:06, 30 листопада 2013
Тігітка, -ки, ж. Птица Vanellus cristatus. Вх. Пч. ІІ. 15.
Зміст
Сучасні словники
УСЕ (Універсальний словник-енциклопедія)
болотяно-луговий птах, поширений в Євразії; однією з перших сповіщає про прихід весни; довж. бл. 34 см; на голові характерний чуб; охороняється.
Словник української мови. Академічний тлумачний словник (1970—1980)
1. Морський водоплавний птах родини сивкових. Така тут земля. А на морі... Чайки якось хижо кигичуть, злу радість я чую в тім хорі, мов згубу на нас вони кличуть (Леся Українка, I, 1951, 308); — На тому морі білі пароплави і хмари чайок... (Михайло Чабанівський, Стоїть явір.., 1959, 8); А може, просто грається [чайка] над морем, ..добру годину віщуючи, як у тій морській приказці: чайка сіла на воду, жди моряк погоду... (Василь Кучер, Голод, 1961, 194).
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
ІСТОРІЯ ВИВЧЕННЯ НАРОДНИХ НАЗВ ПТАХІВ
Цікаві факти
Тігітка, чібіс, "пигалица" - один з перших посланців весни. Розміром вона з голуба - і дуже красива! Спина у нього темно-зеленувата з блиском. Черевце - біле, подхвостье - руде, хвіст - білий з широкою чорною смугою, крила - широкі, знизу білі з чорними кінцями. На голові - витончений чубчик.
Гніздиться на полях, сирих лугах і трав'янистих болотах, іноді невеликими колоніями.
У пору токування самці здійснюють демонстративні польоти з грюканням крилами і криками "чьі ви".
