Відмінності між версіями «Віртуальний музей/Херсон»
(→Херсон) |
|||
| (не показані 6 проміжних версій 3 учасників) | |||
| Рядок 3: | Рядок 3: | ||
|[[Мовчун Антоніна Іванівна]]. НДЛ грінченкознавства Київського університету імені Бориса Грінченка | |[[Мовчун Антоніна Іванівна]]. НДЛ грінченкознавства Київського університету імені Бориса Грінченка | ||
|} | |} | ||
| + | __NOTOC__ | ||
=Херсон= | =Херсон= | ||
[[Файл:shodennyk20121123.jpg|200px|thumb|right|Сторінка щоденника]] | [[Файл:shodennyk20121123.jpg|200px|thumb|right|Сторінка щоденника]] | ||
| − | '''Херсонський період (1885– | + | '''Херсонський період (1885– 1887 рр.) у житті Б. Грінченка тривав усього півтора роки.''' Заповітним бажанням письменника було “вчитися від народу мови, записувати лексичні й фольклорні матеріали і взагалі придивлятися до народного життя” (автобіографія 1909). У листі до [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D1%96%D0%BD%D1%8C%D0%BA%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%A2%D1%80%D0%BE%D1%85%D0%B8%D0%BC_%D0%90%D0%B1%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 Т. Зіньківського] писав: ''“Я поїхав у Херсон статистиком губернського земства і півтора року там працював, то їздючи по городах і селах та збираючи матеріали, то обробляючи їх (ІР НБУВ, ф. І, од. зб. 32303).'' |
| − | Б. Грінченко розцінював нову службову діяльність як гнітючий тягар. Посада давала йому дуже мало часу на творчість. У постійних роз'їздах хуторами та селами Херсонщини письменник | + | Б. Грінченко розцінював нову службову діяльність як гнітючий тягар. Посада давала йому дуже мало часу на творчість. У постійних роз'їздах хуторами та селами Херсонщини письменник постійно почувався втомленим канцелярщиною. |
| − | ''“Атмосфера у Херсоні нудна, тяжка, гнітюча. Ледве-ледве видержую. Я щодня тут живу не тілом, не душею, а тільки одними «нервами, нервами, нервами» – живу, почуваю себе як на ножах. Душевного спокою, котрий дав би змогу серйозно взятися за роботу, не маю й крихти…”,'' – писав він у | + | ''“Атмосфера у Херсоні нудна, тяжка, гнітюча. Ледве-ледве видержую. Я щодня тут живу не тілом, не душею, а тільки одними «нервами, нервами, нервами» – живу, почуваю себе як на ножах. Душевного спокою, котрий дав би змогу серйозно взятися за роботу, не маю й крихти…”,'' – писав він у т. зв. «Херсонському Щоденнику». Це невеликий блокнот із написом на обкладинці “Книга для отметок и замечаний каждого дня года”, куди письменник записував свої спостереження і враження. Писав його для дружини. Для сучасних дослідників ці записи — одне з джерел, що допомагає вивчити сторінки життя письменника цього періоду. |
| − | На Херсонщині були написані оповідання й мініатюри, які письменник | + | На Херсонщині були написані оповідання й мініатюри, які письменник називав дрібничками, опубліковано другу збірку поезій „ Під сільською стріхою” (1886), зібрано також фольклорний матеріал, що ввійшов у книгу „Из уст народа”. Рецензування [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BB%D1%8C%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%B0%D1%85 альманаху] [http://web.znu.edu.ua/pu/articles/244.pdf „Степ Херсонський”] навіяло йому сюжет драматичного твору [http://www.library.lg.ua/grin/text/stepiviy.txt „Степовий гість”]. В цей же час розпочинається його листування з [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD_%D0%AF%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 І. Франком] і співпраця з журналом [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%BE%D1%80%D1%8F_%28%D0%BB%D1%8C%D0%B2%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%B6%D1%83%D1%80%D0%BD%D0%B0%D0%BB%29 “Зоря”]. У славнозвісному Грінченковому Словнику знаходимо слова, місцем запису яких є Херсонщина. Влітку 1887 року Грінченко залишив Херсон назавжди. |
| − | + | Михайло Лободовський порекомендував його відомій харківській просвітниці [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BB%D1%87%D0%B5%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%A5%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B0_%D0%94%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%BB%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B0 Христині Алчевській] на посаду вчителя школи, якою та опікувалася. | |
| − | + | Розпочався новий етап, плідний педагогічної діяльності Бориса Грінченка на Луганщині – Катеринославський. | |
| − | + | ||
| − | + | ||
==Фото== | ==Фото== | ||
| Рядок 24: | Рядок 23: | ||
|[[Файл:PB107808.jpg|200px|thumb|left|Марія]] | |[[Файл:PB107808.jpg|200px|thumb|left|Марія]] | ||
|} | |} | ||
| + | |||
| + | |||
| + | ==Див. також== | ||
| + | *[[Віртуальний музей/Слобожанщина|Віртуальний музей: Слобожанщина]] | ||
| + | *[[Віртуальний музей/Харків|Віртуальний музей: Харків]] | ||
| + | *[[Віртуальний музей/Луганщина|Віртуальний музей: Луганщина]] | ||
| + | *[[Віртуальний музей/Чернігів|Віртуальний музей: Чернігів]] | ||
| + | |||
| + | |||
| + | [[Категорія:Віртуальний музей]] | ||
Поточна версія на 18:43, 1 червня 2023
|
| Мовчун Антоніна Іванівна. НДЛ грінченкознавства Київського університету імені Бориса Грінченка |
Херсон
Херсонський період (1885– 1887 рр.) у житті Б. Грінченка тривав усього півтора роки. Заповітним бажанням письменника було “вчитися від народу мови, записувати лексичні й фольклорні матеріали і взагалі придивлятися до народного життя” (автобіографія 1909). У листі до Т. Зіньківського писав: “Я поїхав у Херсон статистиком губернського земства і півтора року там працював, то їздючи по городах і селах та збираючи матеріали, то обробляючи їх (ІР НБУВ, ф. І, од. зб. 32303). Б. Грінченко розцінював нову службову діяльність як гнітючий тягар. Посада давала йому дуже мало часу на творчість. У постійних роз'їздах хуторами та селами Херсонщини письменник постійно почувався втомленим канцелярщиною.
“Атмосфера у Херсоні нудна, тяжка, гнітюча. Ледве-ледве видержую. Я щодня тут живу не тілом, не душею, а тільки одними «нервами, нервами, нервами» – живу, почуваю себе як на ножах. Душевного спокою, котрий дав би змогу серйозно взятися за роботу, не маю й крихти…”, – писав він у т. зв. «Херсонському Щоденнику». Це невеликий блокнот із написом на обкладинці “Книга для отметок и замечаний каждого дня года”, куди письменник записував свої спостереження і враження. Писав його для дружини. Для сучасних дослідників ці записи — одне з джерел, що допомагає вивчити сторінки життя письменника цього періоду.
На Херсонщині були написані оповідання й мініатюри, які письменник називав дрібничками, опубліковано другу збірку поезій „ Під сільською стріхою” (1886), зібрано також фольклорний матеріал, що ввійшов у книгу „Из уст народа”. Рецензування альманаху „Степ Херсонський” навіяло йому сюжет драматичного твору „Степовий гість”. В цей же час розпочинається його листування з І. Франком і співпраця з журналом “Зоря”. У славнозвісному Грінченковому Словнику знаходимо слова, місцем запису яких є Херсонщина. Влітку 1887 року Грінченко залишив Херсон назавжди.
Михайло Лободовський порекомендував його відомій харківській просвітниці Христині Алчевській на посаду вчителя школи, якою та опікувалася.
Розпочався новий етап, плідний педагогічної діяльності Бориса Грінченка на Луганщині – Катеринославський.
Фото
 |
 |
 |
