Відмінності між версіями «Вибавляти»
(Створена сторінка: '''Вибавля́ти, -ля́ю, -єш, '''сов. в. '''вибавити, -влю, -виш, '''''гл. ''1) Избавлять, избавить, спасат...) |
(Додала додаткову інформацію про слово "вибавляти", споріднені слова, фото та відео матеріали.) |
||
(не показано 2 проміжні версії 2 учасників) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Вибавля́ти, -ля́ю, -єш, '''сов. в. '''вибавити, -влю, -виш, '''''гл. ''1) Избавлять, избавить, спасать, спасти. ''Ти мене вибавив од смерти, а я тебе. ''Рудч. Ск. І. 73. 2) Выводить, вывести, уничтожать, уничтожить. ''Вибав плямки. Кропива заклюнулась у вишняку, так треба вибавити. ''Ном. № 1313. ''Він вибавляв кукіль з жита. ''Борз. у. ''Як вітрець повіє, росоньку висушить, а з мого серденька жалю не вибавить. ''Грин. Ш. 408. | '''Вибавля́ти, -ля́ю, -єш, '''сов. в. '''вибавити, -влю, -виш, '''''гл. ''1) Избавлять, избавить, спасать, спасти. ''Ти мене вибавив од смерти, а я тебе. ''Рудч. Ск. І. 73. 2) Выводить, вывести, уничтожать, уничтожить. ''Вибав плямки. Кропива заклюнулась у вишняку, так треба вибавити. ''Ном. № 1313. ''Він вибавляв кукіль з жита. ''Борз. у. ''Як вітрець повіє, росоньку висушить, а з мого серденька жалю не вибавить. ''Грин. Ш. 408. | ||
[[Категорія:Ви]] | [[Категорія:Ви]] | ||
+ | ===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]=== | ||
+ | '''ВИБАВЛЯ́ТИ,''' яю, яєш, недок., ВИ́БАВИТИ, влю, виш; мн. вибавлять; док., перех. | ||
+ | |||
+ | '''1.''' Рятувати кого-небудь або допомагати комусь позбутися чогось неприємного. Вона була тією, котра з-поміж цілого гурту знайомих і чужих вибавила мене одна від смерті (Ольга Кобилянська, III, 1956, 233); Я.. виїду знов у Крим на цілу зиму, якщо який нещасний случай не вибавить мене від сього заслання (Леся Українка, V, 1956, 64). | ||
+ | |||
+ | '''2.''' Виводити, знищувати. Кропива заклюнулась у вишняку, так треба вибавити (Номис, 1864, № 1313). | ||
+ | |||
+ | Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 347. | ||
+ | ==Ілюстрації== | ||
+ | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" | ||
+ | |- valign="top" | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Вибавляти111.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Вибавляти222.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Вибавляти333.jpg|x140px]] | ||
+ | |} | ||
+ | |||
+ | ==Медіа== | ||
+ | {{#ev:youtube| rynZQ7KYZUc}} | ||
+ | ==Див. також== | ||
+ | ===Cпоріднені слова зі словника Бориса Грінченка=== | ||
+ | ===[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A0%D1%8F%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8 Рятувати]=== | ||
+ | ===[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%D0%BE%D0%B7%D0%B1%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D1%8F%D1%82%D0%B8 Позбавляти]=== | ||
+ | ===[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%94%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D1%82%D0%B8 Допомагати]=== | ||
+ | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] | ||
+ | [[Категорія:Слова 2021 року]] |
Поточна версія на 21:16, 7 листопада 2021
Вибавля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. вибавити, -влю, -виш, гл. 1) Избавлять, избавить, спасать, спасти. Ти мене вибавив од смерти, а я тебе. Рудч. Ск. І. 73. 2) Выводить, вывести, уничтожать, уничтожить. Вибав плямки. Кропива заклюнулась у вишняку, так треба вибавити. Ном. № 1313. Він вибавляв кукіль з жита. Борз. у. Як вітрець повіє, росоньку висушить, а з мого серденька жалю не вибавить. Грин. Ш. 408.
Зміст
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ВИБАВЛЯ́ТИ, яю, яєш, недок., ВИ́БАВИТИ, влю, виш; мн. вибавлять; док., перех.
1. Рятувати кого-небудь або допомагати комусь позбутися чогось неприємного. Вона була тією, котра з-поміж цілого гурту знайомих і чужих вибавила мене одна від смерті (Ольга Кобилянська, III, 1956, 233); Я.. виїду знов у Крим на цілу зиму, якщо який нещасний случай не вибавить мене від сього заслання (Леся Українка, V, 1956, 64).
2. Виводити, знищувати. Кропива заклюнулась у вишняку, так треба вибавити (Номис, 1864, № 1313).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 347.