Відмінності між версіями «Шляхетський»
(Створена сторінка: '''Шляхетський, -а, -е. '''Дворянскій. ''Багатого дочка батька, шляхетського роду. ''Шевч. 275. [[К...) |
|||
| (не показано 5 проміжних версій цього учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Шляхетський, -а, -е. '''Дворянскій. ''Багатого дочка батька, шляхетського роду. ''Шевч. 275. | '''Шляхетський, -а, -е. '''Дворянскій. ''Багатого дочка батька, шляхетського роду. ''Шевч. 275. | ||
[[Категорія:Шл]] | [[Категорія:Шл]] | ||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| + | ШЛЯХЕ́ТСЬКИЙ, а, е. Стос. до шляхетства, шляхти. На ґвалт Пулавського і Паца Встає шляхетськая земля, І — разом сто конфедерацій (Тарас Шевченко, I, 1963, 79); Знову розливалася, шуміла річка братерської крові... Та так не раз, не два — таке життя тяглося цілі віки шляхетського панування (Панас Мирний, I, 1949, 187);В'язання гарусу є єдиним заняттям, що личить шляхетській дівчині (Олексій Полторацький, Дит. Гоголя, 1954, 61); На придушення повстання уряд Речі Посполитої кинув великі сили під командуванням одного з найбільш досвідчених шляхетських полководців Станіслава Жолкевського (Історія СРСР, I, 1957, 132); | ||
| + | // Належний шляхті, шляхтичам. Своїми руками вона [шляхта] нічого не заробляла, бо шляхетські руки здались на що інше — до гострої шаблі, до легкої послуги чи королю, чи магнату… (Панас Мирний, I, 1949, 207); — Що ж вас найбільше турбує? Небезпека втратити свої двадцять шляхетських десятин? — вкусив Стадницький (Михайло Стельмах, I, 1962, 18); На шляхетських будинках — вирізьблені з каменю герби і дошки з латинськими написами, що садиба звільнена від стації (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 6); | ||
| + | // Власт. шляхті, шляхтичеві; такий, як у шляхти, шляхтичів. Він пригадував, як втікав через горище, як скакав з покрівлі на землю, як лежав у бур'яні, і ввесь його шляхетський гонор піднявся з самого дна, кипів, клекотів у його душі(Нечуй-Левицький, II, 1956, 204); [Ясь:] Я ж, тату, шляхтич, — мушу ж я вбори шляхетські мати (Борис Грінченко, II, 1963, 533); Він доведе, що небезпечно зачіпати його шляхетську гідність і честь (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 4). | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:IMG 2087.JPG|x250px]] | ||
| + | |||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | |||
| + | ==Див. також== | ||
| + | |||
| + | ==Джерела та література== | ||
| + | |||
| + | ==Зовнішні посилання== | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2021 року]] | ||
Поточна версія на 18:19, 10 листопада 2021
Шляхетський, -а, -е. Дворянскій. Багатого дочка батька, шляхетського роду. Шевч. 275.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках ШЛЯХЕ́ТСЬКИЙ, а, е. Стос. до шляхетства, шляхти. На ґвалт Пулавського і Паца Встає шляхетськая земля, І — разом сто конфедерацій (Тарас Шевченко, I, 1963, 79); Знову розливалася, шуміла річка братерської крові... Та так не раз, не два — таке життя тяглося цілі віки шляхетського панування (Панас Мирний, I, 1949, 187);В'язання гарусу є єдиним заняттям, що личить шляхетській дівчині (Олексій Полторацький, Дит. Гоголя, 1954, 61); На придушення повстання уряд Речі Посполитої кинув великі сили під командуванням одного з найбільш досвідчених шляхетських полководців Станіслава Жолкевського (Історія СРСР, I, 1957, 132); // Належний шляхті, шляхтичам. Своїми руками вона [шляхта] нічого не заробляла, бо шляхетські руки здались на що інше — до гострої шаблі, до легкої послуги чи королю, чи магнату… (Панас Мирний, I, 1949, 207); — Що ж вас найбільше турбує? Небезпека втратити свої двадцять шляхетських десятин? — вкусив Стадницький (Михайло Стельмах, I, 1962, 18); На шляхетських будинках — вирізьблені з каменю герби і дошки з латинськими написами, що садиба звільнена від стації (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 6); // Власт. шляхті, шляхтичеві; такий, як у шляхти, шляхтичів. Він пригадував, як втікав через горище, як скакав з покрівлі на землю, як лежав у бур'яні, і ввесь його шляхетський гонор піднявся з самого дна, кипів, клекотів у його душі(Нечуй-Левицький, II, 1956, 204); [Ясь:] Я ж, тату, шляхтич, — мушу ж я вбори шляхетські мати (Борис Грінченко, II, 1963, 533); Він доведе, що небезпечно зачіпати його шляхетську гідність і честь (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 4).
Ілюстрації
|
