Шляхетський

Шляхетський, -а, -е. Дворянскій. Багатого дочка батька, шляхетського роду. Шевч. 275.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках ШЛЯХЕ́ТСЬКИЙ, а, е. Стос. до шляхетства, шляхти. На ґвалт Пулавського і Паца Встає шляхетськая земля, І — разом сто конфедерацій (Тарас Шевченко, I, 1963, 79); Знову розливалася, шуміла річка братерської крові... Та так не раз, не два — таке життя тяглося цілі віки шляхетського панування (Панас Мирний, I, 1949, 187);В'язання гарусу є єдиним заняттям, що личить шляхетській дівчині (Олексій Полторацький, Дит. Гоголя, 1954, 61); На придушення повстання уряд Речі Посполитої кинув великі сили під командуванням одного з найбільш досвідчених шляхетських полководців Станіслава Жолкевського (Історія СРСР, I, 1957, 132);  //  Належний шляхті, шляхтичам. Своїми руками вона [шляхта] нічого не заробляла, бо шляхетські руки здались на що інше — до гострої шаблі, до легкої послуги чи королю, чи магнату… (Панас Мирний, I, 1949, 207); — Що ж вас найбільше турбує? Небезпека втратити свої двадцять шляхетських десятин? — вкусив Стадницький (Михайло Стельмах, I, 1962, 18); На шляхетських будинках — вирізьблені з каменю герби і дошки з латинськими написами, що садиба звільнена від стації (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 6);  //  Власт. шляхті, шляхтичеві; такий, як у шляхти, шляхтичів. Він пригадував, як втікав через горище, як скакав з покрівлі на землю, як лежав у бур'яні, і ввесь його шляхетський гонор піднявся з самого дна, кипів, клекотів у його душі(Нечуй-Левицький, II, 1956, 204); [Ясь:] Я ж, тату, шляхтич, — мушу ж я вбори шляхетські мати (Борис Грінченко, II, 1963, 533); Він доведе, що небезпечно зачіпати його шляхетську гідність і честь (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 4).

Ілюстрації