Відмінності між версіями «Центро»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: '''Центро, -ра, '''''с. ''Центръ. ''Там.... центре жизні. ''К. МБ. ІІІ. 243. Категорія:Це)
 
 
(не показано одну проміжну версію цього учасника)
Рядок 1: Рядок 1:
 
'''Центро, -ра, '''''с. ''Центръ. ''Там.... центре жизні. ''К. МБ. ІІІ. 243.  
 
'''Центро, -ра, '''''с. ''Центръ. ''Там.... центре жизні. ''К. МБ. ІІІ. 243.  
−
[[Категорія:Це]]
+
 
 +
== Історія слова ==
 +
[[Файл:Ye02n.jpg|530x360px|обрамити|Київ - історичне центро нашої держави]]
 +
'''Це́нтро (або це́нтра)''' - іменник середнього роду.
 +
 
 +
* Тлумачення: Центр, середина, осередок чого-небудь.
 +
* Специфіка: У словнику Бориса Грінченка ця форма наводиться як варіант звичного нам слова «центр». Закінчення -о робить слово морфологічно подібним до питомих українських слів середнього роду (місто, коло).
 +
 +
'''Приклад із джерела:''' «Там.... центре жизні» (Пантелеймон Куліш, «Мальована Гайка»).
 +
Тут слово вжите у високому, філософському контексті. Куліш часто експериментував із мовою, намагаючись надати запозиченням більш «українського» звучання.
 +
 
 +
'''Походження та значення цього слова:'''
 +
* ''Етимологія (походження):''
 +
* ''Історія слова:''
 +
 
 +
Слово «центро» є архаїчною або варіантною формою запозичення від латинського centrum через європейські мови (ймовірно польську або російську традицію передачі).
 +
 
 +
'''Основні етапи походження:'''
 +
* лат. centrum — «центр, середина кола»;
 +
* далі слово потрапило в європейські мови (італ. centro, франц. centre);
 +
* в українській мові XIX ст. фіксується форма «центро» як книжний, наближений до іншомовної вимови варіант.
 +
''З часом ця форма була витіснена нормативною українською «центр», яка стала загальноприйнятою.''
 +
 
 +
== Сучасний словник ==
 +
'''Сьогодні форма «центро» вважається застарілою. Ми використовуємо слово центр (чоловічого роду).'''
 +
 
 +
'''ЦЕНТР, -у, ч.'''
 +
 
 +
Точка, однаково віддалена від усіх точок кола або поверхні кулі. Місце зосередження чого-небудь; осередок.
 +
 
 +
'''Приклад:''' «Київ - історичне центро (центр) нашої державності».
 +
 
 +
== Ілюстрації ==
 +
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
 +
|- valign="top"
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:IMG 5849.jpg|x300px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Central Ukr.png|x300px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:D5996a6bef49931ee6951274d0108fdb2cd71f496b0dbc19753cf9af60ca2632 1.jpg|x300px]]
 +
|}
 +
 
 +
== Див. також ==
 +
* Осередок - питомий український синонім до слова центр.
 +
* Середина - просторове позначення.
 +
* Пантелеймон Куліш - автор, який активно вживав форму «центро» у своїх працях.
 +
 
 +
== Медіа ==
 +
:::::::::::::::::::::{{#ev:youtube|watch?v=ByqgWoQNH7A}}
 +
 
 +
== Використані інтернет джерела: ==
 +
* https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D1%86%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%80
 +
* https://goroh.pp.ua/%D0%A2%D0%BB%D1%83%D0%BC%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F/%D1%86%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%80
 +
* https://goroh.pp.ua/%D0%A1%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%BC%D1%96%D1%8F/%D1%86%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%80
 +
* https://goroh.pp.ua/%D0%95%D1%82%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F/%D1%86%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%80
 +
* https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D1%86%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9
 +
 
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет педагогічної освіти]]
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2026 року/Факультет педагогічної освіти]]
 +
[[Категорія:Слова 2026 року]]

Поточна версія на 12:55, 16 квітня 2026

Центро, -ра, с. Центръ. Там.... центре жизні. К. МБ. ІІІ. 243.

Історія слова

Київ - історичне центро нашої держави

Це́нтро (або це́нтра) - іменник середнього роду.

  • Тлумачення: Центр, середина, осередок чого-небудь.
  • Специфіка: У словнику Бориса Грінченка ця форма наводиться як варіант звичного нам слова «центр». Закінчення -о робить слово морфологічно подібним до питомих українських слів середнього роду (місто, коло).

Приклад із джерела: «Там.... центре жизні» (Пантелеймон Куліш, «Мальована Гайка»). Тут слово вжите у високому, філософському контексті. Куліш часто експериментував із мовою, намагаючись надати запозиченням більш «українського» звучання.

Походження та значення цього слова:

  • Етимологія (походження):
  • Історія слова:

Слово «центро» є архаїчною або варіантною формою запозичення від латинського centrum через європейські мови (ймовірно польську або російську традицію передачі).

Основні етапи походження:

  • лат. centrum — «центр, середина кола»;
  • далі слово потрапило в європейські мови (італ. centro, франц. centre);
  • в українській мові XIX ст. фіксується форма «центро» як книжний, наближений до іншомовної вимови варіант.

З часом ця форма була витіснена нормативною українською «центр», яка стала загальноприйнятою.

Сучасний словник

Сьогодні форма «центро» вважається застарілою. Ми використовуємо слово центр (чоловічого роду).

ЦЕНТР, -у, ч.

Точка, однаково віддалена від усіх точок кола або поверхні кулі. Місце зосередження чого-небудь; осередок.

Приклад: «Київ - історичне центро (центр) нашої державності».

Ілюстрації

IMG 5849.jpg Central Ukr.png D5996a6bef49931ee6951274d0108fdb2cd71f496b0dbc19753cf9af60ca2632 1.jpg

Див. також

  • Осередок - питомий український синонім до слова центр.
  • Середина - просторове позначення.
  • Пантелеймон Куліш - автор, який активно вживав форму «центро» у своїх працях.

Медіа

Використані інтернет джерела:

Отримано з https://wiki.kubg.edu.ua/index.php?title=Центро&oldid=418899