Відмінності між версіями «Хлоп»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: '''Хлоп, -па, '''''м. ''1) Мужикъ, мужчина. ''Хлоп як дуб. ''Ном. № 8617. 2) Крестьянинъ, мужикъ. ''Пак на ...)
 
(Ілюстрації)
 
(не показано 3 проміжні версії 2 учасників)
Рядок 1: Рядок 1:
'''Хлоп, -па, '''''м. ''1) Мужикъ, мужчина. ''Хлоп як дуб. ''Ном. № 8617. 2) Крестьянинъ, мужикъ. ''Пак на троні, а хлоп на ослоні. ''Ном. № 1146. ''Коли б не хлоп, не віл не було б панів. ''Ном. № 1142. Ув. '''Хлопи́ще. '''
+
ХЛОП 1, а, чол.
[[Категорія:Хл]]
+
 
 +
1. дорев., зневажл. Селянин, мужик взагалі або кріпак. Хлоп протестував, хлоп тікав на вільні землі, рятуючись, як міг, од панщини (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 335); [Кума:] Правду ото кажуть: коли б не хлоп та не віл, то не було б і панів (Степан Васильченко, III, 1960, 423); Витягав соки пан Кшивокольський з своїх хлопів. Він хотів би, аби вони й не спали, й не їли, а все би робили, робили, робили (Гнат Хоткевич, Довбуш, 1965, 40); Де ж це видано, де ж чувано, щоб хлоп, бидло, яке не раз валялося у нього в ногах, почало гнути на коліна самого пана (Михайло Стельмах, I, 1962, 565);  * У порівняннях. — І що в йому за краса? очі страшні, смуглявий на виду, наче хлоп, та чорний, неначе три дні висів у диму в комині, — кепкувала баба Ганна (Нечуй-Левицький, VII, 1966, 59).
 +
 
 +
2. діал. Чоловік, мужчина, хлопець. Хлоп як дуб (Номис, 1864, № 8617); Жінки слухали і мало не хрестилися, діти посідали поміж ними, а хлопи ще довго балакали за гріхи і поплелися вкінці до корчми (Василь Стефаник, I, 1949, 151); Івась пустився йти, але Сафат, великий, кремезний хлоп, стримав його (Лесь Мартович, Тв., 1954, 133).
 +
 
 +
ХЛОП 2, виг.
 +
 
 +
1. Звуконаслідування, що означає звук від хлопання. У маленьких хлопавках не було нічого — тільки хлоп! і край (Оксана Іваненко, Опов., 1949, 260).
 +
 
 +
2. розм. Уживається як присудок за знач. хлопати і хлопнути. Хлоп біду по боку, коли докучає (Українські народні прислів'я та приказки, 1963, 44); Господарка такі коники викомарювала, що я аж з дива на ніч перехрестився. Висуне язика й.. біжить, біжить і, доскочивши до отця Іоанна, хлоп ласкавою ручкою по губах (Олександр Ковінька, Кутя.., 1960, 34).
 +
 
 +
 
 +
 
 +
==Сучасні словники==
 +
Тлумачення слова у сучасних словниках
 +
==Ілюстрації==
 +
 
 +
==Медіа==
 +
 
 +
==Див. також==
 +
 
 +
==Джерела та література==
 +
Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 83.
 +
 
 +
Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 84.
 +
==Зовнішні посилання==
 +
 
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Історико-філософський факультет]]
 +
[[Категорія:Слова 2021 року]]

Поточна версія на 13:38, 2 грудня 2021

ХЛОП 1, а, чол.

1. дорев., зневажл. Селянин, мужик взагалі або кріпак. Хлоп протестував, хлоп тікав на вільні землі, рятуючись, як міг, од панщини (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 335); [Кума:] Правду ото кажуть: коли б не хлоп та не віл, то не було б і панів (Степан Васильченко, III, 1960, 423); Витягав соки пан Кшивокольський з своїх хлопів. Він хотів би, аби вони й не спали, й не їли, а все би робили, робили, робили (Гнат Хоткевич, Довбуш, 1965, 40); Де ж це видано, де ж чувано, щоб хлоп, бидло, яке не раз валялося у нього в ногах, почало гнути на коліна самого пана (Михайло Стельмах, I, 1962, 565); * У порівняннях. — І що в йому за краса? очі страшні, смуглявий на виду, наче хлоп, та чорний, неначе три дні висів у диму в комині, — кепкувала баба Ганна (Нечуй-Левицький, VII, 1966, 59).

2. діал. Чоловік, мужчина, хлопець. Хлоп — як дуб (Номис, 1864, № 8617); Жінки слухали і мало не хрестилися, діти посідали поміж ними, а хлопи ще довго балакали за гріхи і поплелися вкінці до корчми (Василь Стефаник, I, 1949, 151); Івась пустився йти, але Сафат, великий, кремезний хлоп, стримав його (Лесь Мартович, Тв., 1954, 133).

ХЛОП 2, виг.

1. Звуконаслідування, що означає звук від хлопання. У маленьких хлопавках не було нічого — тільки хлоп! і край (Оксана Іваненко, Опов., 1949, 260).

2. розм. Уживається як присудок за знач. хлопати і хлопнути. Хлоп біду по боку, коли докучає (Українські народні прислів'я та приказки, 1963, 44); Господарка такі коники викомарювала, що я аж з дива на ніч перехрестився. Висуне язика й.. біжить, біжить і, доскочивши до отця Іоанна, хлоп ласкавою ручкою по губах (Олександр Ковінька, Кутя.., 1960, 34).


Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Ілюстрації

Медіа

Див. також

Джерела та література

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 83.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 84.

Зовнішні посилання