Відмінності між версіями «Урівень»
(Створена сторінка: '''Урівень, урівні, '''''нар. Н''аравнѣ, въ уровень. Категорія:Ур) |
|||
| (не показані 3 проміжні версії цього учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Урівень, урівні, '''''нар. Н''аравнѣ, въ уровень. | '''Урівень, урівні, '''''нар. Н''аравнѣ, въ уровень. | ||
[[Категорія:Ур]] | [[Категорія:Ур]] | ||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | слова у сучасних словниках | ||
| + | |||
| + | [http://slovopedia.org.ua/32/53394/30401.html '''Словопедія'''] | ||
| + | |||
| + | '''Врівень, урівень, врівні, урівні'''- присл. На одному рівні (в поєднанні з прийм. "з", рідше з іменником у родовому відмінку); в рівноцінному становищі, не відстаючи. | ||
| + | |||
| + | Приклади вживання: | ||
| + | |||
| + | 1)Вікна були врівень з тротуаром (О.Донченко); Ріс ромен із тином урівень (М.Стельмах); | ||
| + | |||
| + | 2)Свіже, повне її лице, освічене ясним сонцем, стало врівні з блідим, замлілим лицем її сусіда (І.Нечуй-Левицький); | ||
| + | |||
| + | 3)Це ставило її врівень з усіма іншими (Л.Первомайський) | ||
| + | |||
| + | |||
| + | [http://sum.in.ua/s/vrivenj '''Словник української мови''' ] | ||
| + | |||
| + | '''ВРІ́ВЕНЬ (УРІ́ВЕНЬ)''', присл. На одному рівні (у поєднанні з прийм. з або з ім. у род. в.). Врівень з хатами стоять страшенні снігові баби (Панас Мирний, III, 1954, 8); Він стрілу приклав до тетиви, Підвівши лук урівень голови (Микола Бажан, II, 1947, 209); | ||
| + | |||
| + | // У рівноцінному становищі, не відстаючи від кого-, чого-небудь. Те, що вона прийшла сьогодні раніше за інших на роботу, сталося внаслідок внутрішньої потреби.. Це ставило її врівень з усіма іншими, робило її справжньою робітницею (Леонід Первомайський, Материн.. хліб, 1960, 180); Вона Українська радянська література] йшла врівень з життям, відображаючи героїчну працю і боротьбу народу за побудову комуністичного суспільства (Історія української літератури, II, 1956, 348). | ||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Brain.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Balance.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Meditation.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | |||
| + | ==Див. також== | ||
| + | |||
| + | ==Джерела та література== | ||
| + | |||
| + | ==Зовнішні посилання== | ||
| + | http://slovopedia.org.ua/ | ||
| + | |||
| + | http://sum.in.ua/ | ||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут філології]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2018 року]] | ||
Поточна версія на 13:48, 31 травня 2021
Урівень, урівні, нар. Наравнѣ, въ уровень.
Зміст
Сучасні словники
слова у сучасних словниках
Врівень, урівень, врівні, урівні- присл. На одному рівні (в поєднанні з прийм. "з", рідше з іменником у родовому відмінку); в рівноцінному становищі, не відстаючи.
Приклади вживання:
1)Вікна були врівень з тротуаром (О.Донченко); Ріс ромен із тином урівень (М.Стельмах);
2)Свіже, повне її лице, освічене ясним сонцем, стало врівні з блідим, замлілим лицем її сусіда (І.Нечуй-Левицький);
3)Це ставило її врівень з усіма іншими (Л.Первомайський)
ВРІ́ВЕНЬ (УРІ́ВЕНЬ), присл. На одному рівні (у поєднанні з прийм. з або з ім. у род. в.). Врівень з хатами стоять страшенні снігові баби (Панас Мирний, III, 1954, 8); Він стрілу приклав до тетиви, Підвівши лук урівень голови (Микола Бажан, II, 1947, 209);
// У рівноцінному становищі, не відстаючи від кого-, чого-небудь. Те, що вона прийшла сьогодні раніше за інших на роботу, сталося внаслідок внутрішньої потреби.. Це ставило її врівень з усіма іншими, робило її справжньою робітницею (Леонід Первомайський, Материн.. хліб, 1960, 180); Вона Українська радянська література] йшла врівень з життям, відображаючи героїчну працю і боротьбу народу за побудову комуністичного суспільства (Історія української літератури, II, 1956, 348).
Ілюстрації
|
|
|
|
