Урівень

Урівень, урівні, нар. Наравнѣ, въ уровень.

Зміст

1 Сучасні словники
2 Ілюстрації
3 Медіа
4 Див. також
5 Джерела та література
6 Зовнішні посилання

Сучасні словники

слова у сучасних словниках

Врівень, урівень, врівні, урівні- присл. На одному рівні (в поєднанні з прийм. "з", рідше з іменником у родовому відмінку); в рівноцінному становищі, не відстаючи.

Приклади вживання:

1)Вікна були врівень з тротуаром (О.Донченко); Ріс ромен із тином урівень (М.Стельмах);

2)Свіже, повне її лице, освічене ясним сонцем, стало врівні з блідим, замлілим лицем її сусіда (І.Нечуй-Левицький);

3)Це ставило її врівень з усіма іншими (Л.Первомайський)

Словник української мови

ВРІ́ВЕНЬ (УРІ́ВЕНЬ), присл. На одному рівні (у поєднанні з прийм. з або з ім. у род. в.). Врівень з хатами стоять страшенні снігові баби (Панас Мирний, III, 1954, 8); Він стрілу приклав до тетиви, Підвівши лук урівень голови (Микола Бажан, II, 1947, 209);

// У рівноцінному становищі, не відстаючи від кого-, чого-небудь. Те, що вона прийшла сьогодні раніше за інших на роботу, сталося внаслідок внутрішньої потреби.. Це ставило її врівень з усіма іншими, робило її справжньою робітницею (Леонід Первомайський, Материн.. хліб, 1960, 180); Вона Українська радянська література] йшла врівень з життям, відображаючи героїчну працю і боротьбу народу за побудову комуністичного суспільства (Історія української літератури, II, 1956, 348).