Відмінності між версіями «Уві»
(Створена сторінка: '''Уві. '''См. '''У. ''' Категорія:Ув) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Уві. '''См. '''У. ''' | '''Уві. '''См. '''У. ''' | ||
[[Категорія:Ув]] | [[Категорія:Ув]] | ||
| + | |||
| + | ===== Уві ===== | ||
| + | -прийменник. Перед двома і більше буквами на позначення приголосних можливі варіанти прийменників уві, вві та початкових уві-, вві- | ||
| + | |||
| + | == [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%B9%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D0%BA_%D0%B2_%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96%D0%B9_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D1%96 Прийменники В/У] == | ||
| + | |||
| + | Фонетичні варіанти — «у», «в», «ув», «уві», «вві». Прийменник «в/у» має те ж саме походження, що й приставка «у-/в-». З граматичного й етимологічного погляду в прийменнику «в/у» можна виділити два різних праслов'янських прийменники. Один, найбільш поширений, вживається з місцевим і знахідним відмінками і походить від прасл. *vъ < *vъn (дав.-рус. въ, вън), у якому початкове *v- має протетичне походження, а *ъn вважається спорідненим з дав.-гр. εν, лат. і англ. in, нім. im. Втрата прикінцевого *n сталася внаслідок закону відкритого складу майже у всіх позиціях, зберігся він тільки на початку деяких займенників (у них, у ньому, у неї). Другий прийменник трапляється у сполученні з родовим відмінком (у мене) і веде походження від прасл. *u (дав.-рус. ѹ) < пра-і.є. *au[2<nowiki>]</nowiki>. Первісним значенням цього прийменника-префікса було передавання віддалення від чогось (пор. утекти, упустити), надалі він також став позначати розташування поруч, біля чогось (заст. у воріт, у порога). | ||
| + | |||
| + | == Приклади == | ||
| + | # …уві сні бачив [Артем] батька (А. Головко); | ||
| + | # Згасала зірка уві млі (П. Воронько); […] | ||
| + | == Джерела == | ||
| + | [https://ukrainian.stackexchange.com/questions/7057/%D0%94%D0%B5-%D1%89%D0%B5-%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D0%BD%D0%B0-%D0%B2%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8-%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B9%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D0%BA-%D1%83%D0%B2%D1%96 Уві] | ||
| + | [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%B9%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D0%BA_%D0%B2_%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96%D0%B9_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D1%96 Вікі] | ||
Поточна версія на 17:30, 23 березня 2024
Уві. См. У.
Уві
-прийменник. Перед двома і більше буквами на позначення приголосних можливі варіанти прийменників уві, вві та початкових уві-, вві-
Прийменники В/У
Фонетичні варіанти — «у», «в», «ув», «уві», «вві». Прийменник «в/у» має те ж саме походження, що й приставка «у-/в-». З граматичного й етимологічного погляду в прийменнику «в/у» можна виділити два різних праслов'янських прийменники. Один, найбільш поширений, вживається з місцевим і знахідним відмінками і походить від прасл. *vъ < *vъn (дав.-рус. въ, вън), у якому початкове *v- має протетичне походження, а *ъn вважається спорідненим з дав.-гр. εν, лат. і англ. in, нім. im. Втрата прикінцевого *n сталася внаслідок закону відкритого складу майже у всіх позиціях, зберігся він тільки на початку деяких займенників (у них, у ньому, у неї). Другий прийменник трапляється у сполученні з родовим відмінком (у мене) і веде походження від прасл. *u (дав.-рус. ѹ) < пра-і.є. *au[2]. Первісним значенням цього прийменника-префікса було передавання віддалення від чогось (пор. утекти, упустити), надалі він також став позначати розташування поруч, біля чогось (заст. у воріт, у порога).
Приклади
- …уві сні бачив [Артем] батька (А. Головко);
- Згасала зірка уві млі (П. Воронько); […]
Джерела
Уві Вікі
