Відмінності між версіями «Тук!»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: '''Тук! '''''меж. ''Стукъ! ''Прийшов же я під віконце тук, тук! ''Чуб. V. 173. Категорія:Ту)
 
 
Рядок 1: Рядок 1:
 
'''Тук! '''''меж. ''Стукъ! ''Прийшов же я під віконце тук, тук! ''Чуб. V. 173.  
 
'''Тук! '''''меж. ''Стукъ! ''Прийшов же я під віконце тук, тук! ''Чуб. V. 173.  
[[Категорія:Ту]]
+
[[Категорія:Ту]]  
 +
 
 +
ТУК, ТУК-ТУК, виг .
 +
1. Уживається як звуконаслідування для передачі коротких стуків. Вітерець гойдав суху гіллячку клена, і вона стукала в шибку, немов дятел: тук-тук (Зар., Світло, 1961, 67).
 +
2. розм. Уживається як присудок за знач. тукати, тукнути. Ще - тук, тук, тук - ухом припала [Зінька] до дверей, дихання спинила й почула тепер: десь глибоко, глухо застогнав хтось (Головко, II, 1957, 174); У осінню хмуру пору Хитрий жук зашивсь під кору. Дятел глянув, сів на сук, Носом тук - і згинув жук (Стельмах, V, 1963, 353).
 +
Орфографія (словоформи)
 +
тук - вигук

Поточна версія на 00:34, 14 листопада 2019

Тук! меж. Стукъ! Прийшов же я під віконце тук, тук! Чуб. V. 173.

ТУК, ТУК-ТУК, виг . 1. Уживається як звуконаслідування для передачі коротких стуків. Вітерець гойдав суху гіллячку клена, і вона стукала в шибку, немов дятел: тук-тук (Зар., Світло, 1961, 67). 2. розм. Уживається як присудок за знач. тукати, тукнути. Ще - тук, тук, тук - ухом припала [Зінька] до дверей, дихання спинила й почула тепер: десь глибоко, глухо застогнав хтось (Головко, II, 1957, 174); У осінню хмуру пору Хитрий жук зашивсь під кору. Дятел глянув, сів на сук, Носом тук - і згинув жук (Стельмах, V, 1963, 353). Орфографія (словоформи) тук - вигук