Відмінності між версіями «Сцикун»
(Створена сторінка: '''Сцикун, -на, '''''м. ''Той, кто часто мочится. Категорія:Сц) |
K.lymar (обговорення • внесок) |
||
| (не показані 19 проміжних версій 2 учасників) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | '''Сцикун, -на, '''''м. ''Той, | + | '''Сцикун, -на, '''''м. ''Той, хто часто мочиться. |
[[Категорія:Сц]] | [[Категорія:Сц]] | ||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | Сцику́н - «той, хто часто випускає сечу; або сечовий міхур (у тварини) Куриленко» | ||
| + | |||
| + | 1. А, ч., вульг. Боягуз. | ||
| + | |||
| + | Бідон придавлений — боїться, сцикун, — значить, ще не пропав, бо коли боїшся — хочеш вижити (А. Дністровий). | ||
| + | |||
| + | 2. Слабак, тюхтій. | ||
| + | |||
| + | Вася каже, що краща гітара XX століття — Річі Блекмор, а Мишка обурюється і переконує його, що Блекмор — сцикун у порівнянні з Джимі Хендріксом (А. Дністровий). | ||
| + | |||
| + | 3. Поліський делікатес. | ||
| + | |||
| + | У Національному музеї народної архітектури та побуту України «Пирогово» в межах програми «Мандруй Україною» була відкрита експозиція Полісся «А ми були у великому лісі». На заході презентували особливості культурної спадщини Полісся: обряди, традиції, звичаї, національно-художні промисли та інше. Відвідав презентацію і відомий український журналіст і телеведучий Костянтин Грубич, який відкрив завдяки їй для себе автентичну поліську страву – сцикуна. | ||
| + | |||
| + | «Виявляється, сцикун це не те, про що або про кого ви одразу подумали. Це страва поліської кухні. Сьогодні мені подарували грубу книжку «Етнокультура Рівненського Полісся». Там є стаття про автентичну їжу, де чорним по білому написано, що «сцикун» роблять зі свинячого м‘яса у вискобленому сечовому міхурі», – поділився Костянтин Грубич. | ||
| + | |||
| + | Для приготування сцикуна використовують вискоблений і вимочений в оцті свиний сечовий міхур. На Поліссі такий делікатес зазвичай готували до Великодня. З пів року його сушили на горищі, зазвичай там, де зберігалося сіно, аби страва увібрала в себе аромат трав, і споживали переважно восени, коли сцикун всихався майже на половину. | ||
| + | [[Файл:Снимок_экрана_(сц).png]] | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Medium_hana-putinu-ukrajinskiy-hlopchik-pisyaje-na-kacapskiy-tank_5545988.jpeg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Istockphoto-1302079535-1024x1024.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Сцикун.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Сцик2.0.jpg|x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | [[Файл: 66988c1-pis-ukr.jpg|200px|thumb|left|"Маннекен Піс" ("Хлопчик, що пісяє") в українському національному вбранні. 24 серпня 2007 року66988c1-pis-ukr.jpg]] | ||
| + | |||
| + | https://www.youtube.com/watch?v=002MFR_ihB8 | ||
| + | |||
| + | ==Див. також== | ||
| + | https://varash.rayon.in.ua/news/523288-vidomiy-ukrainskiy-televeduchiy-diznavsya-pro-poliskogo-stsikuna | ||
| + | |||
| + | ==Джерела та література== | ||
| + | Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 238. | ||
| + | |||
| + | https://goroh.pp.ua/%D0%95%D1%82%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F/%D1%81%D1%86%D0%B8%D0%BA%D1%83%D0%BD | ||
| + | |||
| + | https://slovnyk.me/dict/slang_modern/%D1%81%D1%86%D0%B8%D0%BA%D1%83%D0%BD | ||
| + | |||
| + | ==Зовнішні посилання== | ||
| + | |||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет журналістики]] | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Факультет журналістики]] | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Слова 2025 року]] | ||
Поточна версія на 09:29, 21 квітня 2025
Сцикун, -на, м. Той, хто часто мочиться.
Зміст
Сучасні словники
Сцику́н - «той, хто часто випускає сечу; або сечовий міхур (у тварини) Куриленко»
1. А, ч., вульг. Боягуз.
Бідон придавлений — боїться, сцикун, — значить, ще не пропав, бо коли боїшся — хочеш вижити (А. Дністровий).
2. Слабак, тюхтій.
Вася каже, що краща гітара XX століття — Річі Блекмор, а Мишка обурюється і переконує його, що Блекмор — сцикун у порівнянні з Джимі Хендріксом (А. Дністровий).
3. Поліський делікатес.
У Національному музеї народної архітектури та побуту України «Пирогово» в межах програми «Мандруй Україною» була відкрита експозиція Полісся «А ми були у великому лісі». На заході презентували особливості культурної спадщини Полісся: обряди, традиції, звичаї, національно-художні промисли та інше. Відвідав презентацію і відомий український журналіст і телеведучий Костянтин Грубич, який відкрив завдяки їй для себе автентичну поліську страву – сцикуна.
«Виявляється, сцикун це не те, про що або про кого ви одразу подумали. Це страва поліської кухні. Сьогодні мені подарували грубу книжку «Етнокультура Рівненського Полісся». Там є стаття про автентичну їжу, де чорним по білому написано, що «сцикун» роблять зі свинячого м‘яса у вискобленому сечовому міхурі», – поділився Костянтин Грубич.
Для приготування сцикуна використовують вискоблений і вимочений в оцті свиний сечовий міхур. На Поліссі такий делікатес зазвичай готували до Великодня. З пів року його сушили на горищі, зазвичай там, де зберігалося сіно, аби страва увібрала в себе аромат трав, і споживали переважно восени, коли сцикун всихався майже на половину.
.png)
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
https://www.youtube.com/watch?v=002MFR_ihB8
Див. також
Джерела та література
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 238.
https://slovnyk.me/dict/slang_modern/%D1%81%D1%86%D0%B8%D0%BA%D1%83%D0%BD
