Відмінності між версіями «Сидень»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: '''Си́день, -дня, '''''м. ''Сидящій на одномъ мѣстѣ, малоподвижный человѣкъ, домосѣдъ. ''Оце ще с...)
 
 
Рядок 1: Рядок 1:
 
'''Си́день, -дня, '''''м. ''Сидящій на одномъ мѣстѣ, малоподвижный человѣкъ, домосѣдъ. ''Оце ще сидень, і між люде ніколи не вийде! ''
 
'''Си́день, -дня, '''''м. ''Сидящій на одномъ мѣстѣ, малоподвижный человѣкъ, домосѣдъ. ''Оце ще сидень, і між люде ніколи не вийде! ''
 
[[Категорія:Си]]
 
[[Категорія:Си]]
 +
==Сучасні словники==
 +
===[http://sum.in.ua Словник української мови  Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
 +
'''СИ́ДЕНЬ''', дня, чол., розм. Малорухлива, пасивна, бездіяльна людина. ''Оце ще сидень, — і між люде ніколи не вийде!'' (Словник Грінченка).
 +
 +
♦ '''Сиднем сидіти''':
 +
 +
а) сидіти довгий час, не встаючи. ''Гості самі сиднем сидять на лавках ''(Натан Рибак, Переяславська Рада, 1953, 273);
 +
 +
б) перебувати де-небудь постійно, не виходячи, не виїжджаючи. ''— Частіше до нас ходи, — чого тобі там сидіти сиднем? З нудьги згинеш! — казав Гордій Демидові'' (Борис Грінченко, II, 1963, 88); ''Настя сиднем сидить вдома'' (Валентин Речмедін, Весняні грози, 1961, 262); ''Сидні справляти — нічого не робити; нічим не займатися. Електрика за все нам одробляє. І ми, звичайно, сиднів не справляєм'' (Іван Вирган, В розповні літа, 1959, 229).
 +
===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/49934-prjamec.html  Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка]===
 +
'''Си́день, -дня, '''''м. ''Сидящій на одномъ мѣстѣ, малоподвижный человѣкъ, домосѣдъ. ''Оце ще сидень, і між люде ніколи не вийде! ''
 +
==Іноземні словники==
 +
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru  Словари и энциклопедии на Академике]===
 +
1) '''СИ́ДЕНЬ, сидня''', муж. (прост.). Тот, кто сидит, не любит или не может ходить, проявлять деятельность. ''«Долго ль буду я сиднем дома жить?»'' А.Кольцов. Что ты за сидень такой!
 +
 +
❖ '''Сиднем сидеть''' (разг.)
 +
 +
# не быть в состоянии двигаться, ходить. «Он (Илья Муромец) сиднем (вариант: в сиднях) сидел тридцать лет и три года.» Былина.
 +
# быть домоседом, никуда не выходить, нигде не появляться. «В будни сиднем сидел да писал.» Некрасов.
 +
 +
2) '''СИ́ДЕНЬ'''
 +
 +
# влад. придается ко слову: вечера: Он в сидень-вечера пришел, не рано, запоздно, поздновато, вполвечера. Сидма или сидмя сидеть, пристально, не сходя с места, или прилежно и усидчиво работать. Сидины жен., мн., вологод., ·свадебн. обряд: первые сидины, вашная чарка, глядины, смотрины, первое знакомство жениха с невестой; вторые сидины, обрученье, сговор, благословенье, образованье, помолвка. Быть на вишной чарке или на первых сидинах. Сиделый, высидевший где известное время. Это сиделый чижик у вас, или с воли? перезимовавший в клетке. Сиделая рыба, долго сидевшая в садке. Сиделец муж. -лица жен. лавочник, торгующий в лавке от хозяина, по доверенности купца. Си делец на жалованье и сиделец на отчете; последний получает долю прибылей. Он зазывает, как сиделец.
 +
# Сиделец при больном, хожалый, дядька или прислужник.
 +
# ·стар. один из осажденных в городе, крепости. И невельские сидельцы город сдали, гарнизон.
 +
# дон. казак, отбывший станичную местную повинность, сиденку. Садельщик ·стар. сиделец лавочный. Жил-де я в Нижнем, в сидельщиках, в лавках. Сиделец ·стар. заседатель, член, подписывавший запись, акт. Сиделка жен. на чем сидят, скамейка или лавка, подставка замест стула, ниж.-сем. деревяная ступа, куда сажают младенца, стульчик.
 +
# Повозка особого рода, линейка, для больных или раненых, в военное время. Сиделки военноподвижного госпиталя.
 +
# Хожалка, женщина при больных, для ухода, присмотра.
 +
# Кормленка, выкормленная дома, иногда на бойне, на рыбной ватаге, лисица. У сиделки или сиделой лисы шерсть, супротив дикой лисы, пушна не будет.
 +
# Рыбачья сторожка и ловушка, см. ниже сежа. Седка курск. чарочная, распивочная в кабаке, стойка. Снять седку, кабак. Сестка жен., пск. насесть, нашесть, седало. Сидельник муж. - ница жен. то же, прислуга больного. Сидельцев сиделкин, им лично принадлежщ. Сидельческая должность. Сидельничать, жить в сидельцах. Сидейка, сиделка, хожалая, хожалка при больном.
 +
# Дилижанс или повозка, которая ходить в урочный час и по известному пути, забирая путников. Сидейки хаживали из Москвы в Сергиевскую
 +
 +
 +
3) '''СИ́ДЕНЬ, -дня''', муж. (разг.). Человек, к-рый ведёт малоподвижную, сидячую жизнь. Сиднем сидеть (сидеть не вставая или находиться где-н., никуда не выходя, не выезжая).
 +
 +
4) '''СИ́ДЕНЬ, дня''', м.
 +
 +
Тот, который сидит на одном месте; бездеятельный человек.
 +
 
 +
* ''Сидни же у вас в деревне сидят''. // Тургенев. Записки охотника //
 +
* '''СИДЕНЬ СИДНЕМ'''.
 +
* ''И этак проводил время... молодой тридцатидвухлетний человек, сидень сиднем, в халате и без галстука. Ему не гулялось, не ходилось''. // Гоголь. Мертвые души //
 +
 +
==Ілюстрації==
 +
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
 +
|- valign="top"
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: сидень.jpg |x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: сидень2.jpg |x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: сидень3.jpg |x140px]]
 +
|}
 +
 +
==Медіа==
 +
{{#ev:youtube| 5INXaCOrXy0 }}
 +
==Цікаві факти==
 +
===[http://uk.wikipedia.org/wiki Матеріал з Вікіпедії]===
 +
'''Гіподинамі́я''' (від hypo — під, dynamis — сила) — порушення функцій організму (опорно-рухового апарату, кровообігу, дихання, травлення), яке сталося через обмеження рухової активності, зниження сили скорочення м'язів. Є синдромом деяких хвороб. Часто виникає саме через розвиток хвороби, яка призводить до гіподинамії.
 +
Поширеність гіподинамії зростає у зв'язку зі збільшенням обсягів офісної роботи та зменшенням рухової активності.
 +
 +
Вона є наслідком звільнення людини від фізичної праці. Іноді називається «хворобою цивілізації». Особливо впливає на серцево-судинну систему: слабшає сила скорочень серця, зменшується працездатність, знижується тонус судин. Негативний вплив виявляється і на обмін речовин та енергії, зменшується кровопостачання тканин. У результаті неповноцінного розщеплювання жирів кров повільно тече по судинах і постачання живильними речовинами, киснем зменшується. Наслідком гіподинамії можуть стати ожиріння і атеросклероз.
 +
 +
Основною профілактикою є рух, фізичні вправи та навантаження, здоровий спосіб життя, оскільки куріння та інші шкідливі звички завжди тільки погіршують стан.
 +
==Див. також==
 +
===Cпоріднені слова зі словника Бориса Грінченка===
 +
===[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9B%D0%B5%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D1%8C Лежень]===
 +
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
 +
[[Категорія:Слова 2021 року]]

Поточна версія на 18:03, 10 листопада 2021

Си́день, -дня, м. Сидящій на одномъ мѣстѣ, малоподвижный человѣкъ, домосѣдъ. Оце ще сидень, і між люде ніколи не вийде!

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

СИ́ДЕНЬ, дня, чол., розм. Малорухлива, пасивна, бездіяльна людина. Оце ще сидень, — і між люде ніколи не вийде! (Словник Грінченка).

♦ Сиднем сидіти:

а) сидіти довгий час, не встаючи. Гості самі сиднем сидять на лавках (Натан Рибак, Переяславська Рада, 1953, 273);

б) перебувати де-небудь постійно, не виходячи, не виїжджаючи. — Частіше до нас ходи, — чого тобі там сидіти сиднем? З нудьги згинеш! — казав Гордій Демидові (Борис Грінченко, II, 1963, 88); Настя сиднем сидить вдома (Валентин Речмедін, Весняні грози, 1961, 262); Сидні справляти — нічого не робити; нічим не займатися. Електрика за все нам одробляє. І ми, звичайно, сиднів не справляєм (Іван Вирган, В розповні літа, 1959, 229).

Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка

Си́день, -дня, м. Сидящій на одномъ мѣстѣ, малоподвижный человѣкъ, домосѣдъ. Оце ще сидень, і між люде ніколи не вийде!

Іноземні словники

Словари и энциклопедии на Академике

1) СИ́ДЕНЬ, сидня, муж. (прост.). Тот, кто сидит, не любит или не может ходить, проявлять деятельность. «Долго ль буду я сиднем дома жить?» А.Кольцов. Что ты за сидень такой!

❖ Сиднем сидеть (разг.)

  1. не быть в состоянии двигаться, ходить. «Он (Илья Муромец) сиднем (вариант: в сиднях) сидел тридцать лет и три года.» Былина.
  2. быть домоседом, никуда не выходить, нигде не появляться. «В будни сиднем сидел да писал.» Некрасов.

2) СИ́ДЕНЬ

  1. влад. придается ко слову: вечера: Он в сидень-вечера пришел, не рано, запоздно, поздновато, вполвечера. Сидма или сидмя сидеть, пристально, не сходя с места, или прилежно и усидчиво работать. Сидины жен., мн., вологод., ·свадебн. обряд: первые сидины, вашная чарка, глядины, смотрины, первое знакомство жениха с невестой; вторые сидины, обрученье, сговор, благословенье, образованье, помолвка. Быть на вишной чарке или на первых сидинах. Сиделый, высидевший где известное время. Это сиделый чижик у вас, или с воли? перезимовавший в клетке. Сиделая рыба, долго сидевшая в садке. Сиделец муж. -лица жен. лавочник, торгующий в лавке от хозяина, по доверенности купца. Си делец на жалованье и сиделец на отчете; последний получает долю прибылей. Он зазывает, как сиделец.
  2. Сиделец при больном, хожалый, дядька или прислужник.
  3. ·стар. один из осажденных в городе, крепости. И невельские сидельцы город сдали, гарнизон.
  4. дон. казак, отбывший станичную местную повинность, сиденку. Садельщик ·стар. сиделец лавочный. Жил-де я в Нижнем, в сидельщиках, в лавках. Сиделец ·стар. заседатель, член, подписывавший запись, акт. Сиделка жен. на чем сидят, скамейка или лавка, подставка замест стула, ниж.-сем. деревяная ступа, куда сажают младенца, стульчик.
  5. Повозка особого рода, линейка, для больных или раненых, в военное время. Сиделки военноподвижного госпиталя.
  6. Хожалка, женщина при больных, для ухода, присмотра.
  7. Кормленка, выкормленная дома, иногда на бойне, на рыбной ватаге, лисица. У сиделки или сиделой лисы шерсть, супротив дикой лисы, пушна не будет.
  8. Рыбачья сторожка и ловушка, см. ниже сежа. Седка курск. чарочная, распивочная в кабаке, стойка. Снять седку, кабак. Сестка жен., пск. насесть, нашесть, седало. Сидельник муж. - ница жен. то же, прислуга больного. Сидельцев сиделкин, им лично принадлежщ. Сидельческая должность. Сидельничать, жить в сидельцах. Сидейка, сиделка, хожалая, хожалка при больном.
  9. Дилижанс или повозка, которая ходить в урочный час и по известному пути, забирая путников. Сидейки хаживали из Москвы в Сергиевскую


3) СИ́ДЕНЬ, -дня, муж. (разг.). Человек, к-рый ведёт малоподвижную, сидячую жизнь. Сиднем сидеть (сидеть не вставая или находиться где-н., никуда не выходя, не выезжая).

4) СИ́ДЕНЬ, дня, м.

Тот, который сидит на одном месте; бездеятельный человек.

  • Сидни же у вас в деревне сидят. // Тургенев. Записки охотника //
  • СИДЕНЬ СИДНЕМ.
  • И этак проводил время... молодой тридцатидвухлетний человек, сидень сиднем, в халате и без галстука. Ему не гулялось, не ходилось. // Гоголь. Мертвые души //

Ілюстрації

Сидень.jpg Сидень2.jpg Сидень3.jpg

Медіа

Цікаві факти

Матеріал з Вікіпедії

Гіподинамі́я (від hypo — під, dynamis — сила) — порушення функцій організму (опорно-рухового апарату, кровообігу, дихання, травлення), яке сталося через обмеження рухової активності, зниження сили скорочення м'язів. Є синдромом деяких хвороб. Часто виникає саме через розвиток хвороби, яка призводить до гіподинамії. Поширеність гіподинамії зростає у зв'язку зі збільшенням обсягів офісної роботи та зменшенням рухової активності.

Вона є наслідком звільнення людини від фізичної праці. Іноді називається «хворобою цивілізації». Особливо впливає на серцево-судинну систему: слабшає сила скорочень серця, зменшується працездатність, знижується тонус судин. Негативний вплив виявляється і на обмін речовин та енергії, зменшується кровопостачання тканин. У результаті неповноцінного розщеплювання жирів кров повільно тече по судинах і постачання живильними речовинами, киснем зменшується. Наслідком гіподинамії можуть стати ожиріння і атеросклероз.

Основною профілактикою є рух, фізичні вправи та навантаження, здоровий спосіб життя, оскільки куріння та інші шкідливі звички завжди тільки погіршують стан.

Див. також

Cпоріднені слова зі словника Бориса Грінченка

Лежень

Отримано з https://wiki.kubg.edu.ua/index.php?title=Сидень&oldid=333415