Відмінності між версіями «Рядити»
(Створена сторінка: '''Ряди́ти, -джу́, -диш, '''''гл. ''1) Распоряжаться, давать порядокъ. ''Чоловік мислить, а Бог ряд...) |
|||
| (не показана одна проміжна версія ще одного учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | '''Ряди́ти, -джу́, -диш, '''''гл. ''1) Распоряжаться, давать порядокъ. ''Чоловік мислить, а Бог рядить. ''Ном. № 82. ''Хиба він староста, що рядить у селі. ''НВолын. у. 2) Приводить въ надлежащій видъ, убирать. ''Дівчині русу косу чешуть, козакові домовину тешуть, а дівчині косу русу рядять, а козака до гробу провадять. ''Чуб. V. 377. 3) Договаривать, подряжать. ''Чи не ви рядите під сахаръ? ''Черк. у. 4) Готовить для чего, кого, опредѣлять для чего, кого. ''Оце тобі, Миколо, моя дитина: спершу я не рядив її за тебе, та заслужив ти у мене. ''О. 1862. II. 78. | + | ==Ілюстрації== |
| + | [[Зображення:Ryaditi071118.jpg|×140|thumb|left|Дівчину рядять на показ мод]] | ||
| + | |||
| + | [[Зображення:Ryaditii071118.jpeg|×140|thumb|left|Президент рядить]] | ||
| + | |||
| + | [[Зображення:Repin-zaporozhryaditi071118.jpg|×140|thumb|left|Козаки рядяться]] | ||
| + | |||
| + | ==Словник Грінченка== | ||
| + | |||
| + | '''Ряди́ти, -джу́, -диш, '''''гл. | ||
| + | |||
| + | ''1) Распоряжаться, давать порядокъ. ''Чоловік мислить, а Бог рядить. ''Ном. № 82. ''Хиба він староста, що рядить у селі. ''НВолын. у. | ||
| + | |||
| + | 2) Приводить въ надлежащій видъ, убирать. ''Дівчині русу косу чешуть, козакові домовину тешуть, а дівчині косу русу рядять, а козака до гробу провадять. ''Чуб. V. 377. | ||
| + | |||
| + | 3) Договаривать, подряжать. ''Чи не ви рядите під сахаръ? ''Черк. у. | ||
| + | |||
| + | 4) Готовить для чего, кого, опредѣлять для чего, кого. ''Оце тобі, Миколо, моя дитина: спершу я не рядив її за тебе, та заслужив ти у мене. ''О. 1862. II. 78. | ||
[[Категорія:Ря]] | [[Категорія:Ря]] | ||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | |||
| + | '''Словник української мови: в 11 тт.''' / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 923. | ||
| + | |||
| + | РЯДИ́ТИ, ряджу́, ря́диш, недок. | ||
| + | |||
| + | 1. перех. Гарно, пишно вбирати, причепурювати кого-, що-небудь; одягати когось у незвичний одяг або маскарадний костюм. А дівчині косу русу рядять, А козака до гробу провадять (Чуб., V, 1874, 377); Вас [паничів] змалку, як квіток, кохали і рядили, ви звикли від життя усе без бою брать (Сос., І, 1957, 51). | ||
| + | |||
| + | 2. перех. і неперех., заст. Розпоряджатися. Хіба він староста, що рядить у селі? (Сл. Гр.); Вона рядила газдівством.., продавала господарський матеріал і справляла, що було кому треба (Коб., III, 1956, 299); [Лукаш:] А ти хіба вже лісова цариця, що так рядиш, хто має в ліс ходити, хто ні? (Л. Укр., III, 1952, 238). | ||
| + | |||
| + | 3. неперех. Вести розмову; розмовляти. | ||
| + | |||
| + | Суди́ти-ряди́ти див. суди́ти. | ||
| + | |||
| + | 4. перех. і без додатка, заст. Наймати (у 1 знач.). Чи не ви рядите під сахар? (Сл. Гр.). | ||
| + | |||
| + | ==Джерела та література== | ||
| + | Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 923. | ||
| + | |||
| + | ==Зовнішні посилання== | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут мистецтв]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2018 року]] | ||
Поточна версія на 15:20, 26 листопада 2018
Зміст
Ілюстрації
Словник Грінченка
Ряди́ти, -джу́, -диш, гл.
1) Распоряжаться, давать порядокъ. Чоловік мислить, а Бог рядить. Ном. № 82. Хиба він староста, що рядить у селі. НВолын. у.
2) Приводить въ надлежащій видъ, убирать. Дівчині русу косу чешуть, козакові домовину тешуть, а дівчині косу русу рядять, а козака до гробу провадять. Чуб. V. 377.
3) Договаривать, подряжать. Чи не ви рядите під сахаръ? Черк. у.
4) Готовить для чего, кого, опредѣлять для чего, кого. Оце тобі, Миколо, моя дитина: спершу я не рядив її за тебе, та заслужив ти у мене. О. 1862. II. 78.
Сучасні словники
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 923.
РЯДИ́ТИ, ряджу́, ря́диш, недок.
1. перех. Гарно, пишно вбирати, причепурювати кого-, що-небудь; одягати когось у незвичний одяг або маскарадний костюм. А дівчині косу русу рядять, А козака до гробу провадять (Чуб., V, 1874, 377); Вас [паничів] змалку, як квіток, кохали і рядили, ви звикли від життя усе без бою брать (Сос., І, 1957, 51).
2. перех. і неперех., заст. Розпоряджатися. Хіба він староста, що рядить у селі? (Сл. Гр.); Вона рядила газдівством.., продавала господарський матеріал і справляла, що було кому треба (Коб., III, 1956, 299); [Лукаш:] А ти хіба вже лісова цариця, що так рядиш, хто має в ліс ходити, хто ні? (Л. Укр., III, 1952, 238).
3. неперех. Вести розмову; розмовляти.
Суди́ти-ряди́ти див. суди́ти.
4. перех. і без додатка, заст. Наймати (у 1 знач.). Чи не ви рядите під сахар? (Сл. Гр.).
Джерела та література
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 923.
