Відмінності між версіями «Пріч»
(Створена сторінка: '''Пріч, '''''нар. ''= '''Геть. '''''Ой полетіла сива голубонька та від голубонька пріч. ''Грин. III. 362...) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| + | ==Словник Грінченка== | ||
'''Пріч, '''''нар. ''= '''Геть. '''''Ой полетіла сива голубонька та від голубонька пріч. ''Грин. III. 362. | '''Пріч, '''''нар. ''= '''Геть. '''''Ой полетіла сива голубонька та від голубонька пріч. ''Грин. III. 362. | ||
[[Категорія:Пр]] | [[Категорія:Пр]] | ||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | |||
| + | ===[http://sum.in.ua/s/prich Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]=== | ||
| + | ПРІЧ 1, діал. | ||
| + | |||
| + | 1. присл., від кого, чого, звідки і без додатка. Невідомо куди; геть. [Микола (співає):] їди, сину, іди, сину, пріч од мене, Нехай тебе турчин возьме [візьме] (Іван Котляревський, II, 1953, 25); Вітер мчить шалено із півночі, мов тікає від погоні пріч (Леся Українка, I, 1951, 305); Люди тікали пріч з хати (Гнат Хоткевич, II, 1966, 256); Тоді напала на мене туга ревная,., вона мене пхала кудись пріч, далі, далеко... (Марко Вовчок, VI, 1956, 252); День, прожитий недаремно, в солодкій втомі відлітає пріч (Наталя Забіла, Поезії, 1963, 28). | ||
| + | ♦ Не пріч, у знач. присудк. сл. — про бажання зробити що-небудь, схильність до чогось. Кулики сусідам заздрять, не пріч поєднатися із заможним Буймиром, щоб позбутися клопоту — самим ферму заводить (Костянтин Гордієнко, Дівчина.., 1954, 159). | ||
| + | |||
| + | 2. виг. Геть. — Пріч мені зараз з-перед очей, а то я скличу зараз цілу свою родину! (Ольга Кобилянська, II, 1956, 271); — Пріч! — загорлав обозний. І звелів гайдукам: — Порозганяйте звідси всіх дівок! (Олександр Ільченко, Козацьк. роду.., 4958, 277); Ми кинули гидливо — пріч! — Міжнацьйональним пересудам, Ми мостимо дороги людям Грядущих золотих сторіч! (Дмитро Павличко, Бистрина, 1959, 49). | ||
| + | |||
| + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 110. | ||
| + | |||
| + | |||
| + | ПРІЧ 2, прийм., з род. в., діал. За винятком, крім. [Маруся:] А я тебе люблю; нікого в світі Я не люблю, пріч тебе одного (Володимир Самійленко, II, 1958, 21); — У такім разі я нагадаю вам, що пріч тих ганчірок [картин], якими ви завішали усі стіни, маєте чоловіка, дочку, за спокій та щастя яких ви даєте відповідь перед своєю совістю (Любов Яновська, I, 1959, 373); — Даю наказ: сьогодні ж уранці всіма потугами вдарить на Бушу,.. жадної душі не випустити живою.. пріч вродливиць з жоноти [жіноти] (Михайло Старицький, Облога.., 1961, 28). | ||
Поточна версія на 01:34, 9 грудня 2013
Словник Грінченка
Пріч, нар. = Геть. Ой полетіла сива голубонька та від голубонька пріч. Грин. III. 362.
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ПРІЧ 1, діал.
1. присл., від кого, чого, звідки і без додатка. Невідомо куди; геть. [Микола (співає):] їди, сину, іди, сину, пріч од мене, Нехай тебе турчин возьме [візьме] (Іван Котляревський, II, 1953, 25); Вітер мчить шалено із півночі, мов тікає від погоні пріч (Леся Українка, I, 1951, 305); Люди тікали пріч з хати (Гнат Хоткевич, II, 1966, 256); Тоді напала на мене туга ревная,., вона мене пхала кудись пріч, далі, далеко... (Марко Вовчок, VI, 1956, 252); День, прожитий недаремно, в солодкій втомі відлітає пріч (Наталя Забіла, Поезії, 1963, 28). ♦ Не пріч, у знач. присудк. сл. — про бажання зробити що-небудь, схильність до чогось. Кулики сусідам заздрять, не пріч поєднатися із заможним Буймиром, щоб позбутися клопоту — самим ферму заводить (Костянтин Гордієнко, Дівчина.., 1954, 159).
2. виг. Геть. — Пріч мені зараз з-перед очей, а то я скличу зараз цілу свою родину! (Ольга Кобилянська, II, 1956, 271); — Пріч! — загорлав обозний. І звелів гайдукам: — Порозганяйте звідси всіх дівок! (Олександр Ільченко, Козацьк. роду.., 4958, 277); Ми кинули гидливо — пріч! — Міжнацьйональним пересудам, Ми мостимо дороги людям Грядущих золотих сторіч! (Дмитро Павличко, Бистрина, 1959, 49).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 110.
ПРІЧ 2, прийм., з род. в., діал. За винятком, крім. [Маруся:] А я тебе люблю; нікого в світі Я не люблю, пріч тебе одного (Володимир Самійленко, II, 1958, 21); — У такім разі я нагадаю вам, що пріч тих ганчірок [картин], якими ви завішали усі стіни, маєте чоловіка, дочку, за спокій та щастя яких ви даєте відповідь перед своєю совістю (Любов Яновська, I, 1959, 373); — Даю наказ: сьогодні ж уранці всіма потугами вдарить на Бушу,.. жадної душі не випустити живою.. пріч вродливиць з жоноти [жіноти] (Михайло Старицький, Облога.., 1961, 28).
