Відмінності між версіями «Митусь»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
| Рядок 2: | Рядок 2: | ||
== Історія слова == | == Історія слова == | ||
| − | [[Файл: | + | [[Файл:Gemini Generated Image pzasd8pzasd8pzas.png|430x300px|обрамити]] |
| + | '''Значення:''' прислівник, що описує положення предметів або людей, розміщених у безладному, протилежному або «розвернутому» напрямку: | ||
| + | |||
| + | * Тлумачення: Розташування «валетом», тобто коли об'єкти лежать паралельно, але їхні початки й кінці спрямовані в протилежні боки. | ||
| + | * Для рослин: Снопи або колоди лежать комлями (товстими частинами) всередину, а верхівками — назовні, або просто в різні боки. | ||
| + | * Для людей: Лежати в ліжку головами в протилежні сторони (ноги одного - біля голови іншого). | ||
| + | |||
| + | '''Приклад:''' «Ми звечора полягали як треба, а вранці митусем лежали, бо вночі дуже ворочались». (Козелецький повіт). | ||
'''Походження та значення цього слова:''' | '''Походження та значення цього слова:''' | ||
| − | + | ||
| + | ''Етимологія (походження): слово походить від давнього кореня -мит-, який пов'язаний зі зміною, чергуванням або схрещуванням. Воно споріднене зі словами: | ||
| + | * Миготіти (швидка зміна світла). | ||
| + | * Переміт (перекидання через щось). | ||
| + | * Миттєво (швидка зміна моменту). | ||
| + | Сама форма «митусем» підкреслює ідею «навхрест» або «навпаки». | ||
== Сучасний словник == | == Сучасний словник == | ||
| + | У сучасній мові слово зустрічається рідше, переважно в художній літературі або діалектах, але воно залишається зрозумілим і дуже економним (одне слово замінює ціле речення «головою до ніг»). | ||
| + | |||
| + | '''МИТУСЕ́М, присл., розм.''' | ||
| + | |||
| + | У протилежних напрямках головами (про людей) або верхівками (про предмети). | ||
| + | |||
| + | '''Приклад:''' «Дрова в стосі були складені митусем, щоб конструкція була стійкішою». | ||
== Ілюстрації == | == Ілюстрації == | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Baby-sleeping.jpg|x300px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Images (15).jpg|x500px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Знімок екрана 2026-04-16 130921.png|x300px]] |
|} | |} | ||
== Див. також == | == Див. також == | ||
| − | + | * Валетом - запозичений аналог. | |
| − | + | * Навхрест - подібне розташування під кутом. | |
| − | + | * Козелецький повіт - регіон (Чернігівщина), де Грінченко зафіксував цей приклад. | |
| − | + | ||
== Джерела та література == | == Джерела та література == | ||
=== Використана література:=== | === Використана література:=== | ||
| − | * | + | * Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 429. |
=== Використані інтернет джерела: === | === Використані інтернет джерела: === | ||
| − | * | + | * https://goroh.pp.ua/%D0%95%D1%82%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F/%D0%BC%D0%B8%D1%82%D1%83%D1%81%D1%8C |
| + | * https://goroh.pp.ua/%D0%A1%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F/%D0%BC%D0%B8%D1%82%D1%83%D1%81%D1%8C | ||
| + | * https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%BC%D0%B8%D1%82%D1%83%D1%81%D1%8C | ||
| + | * http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%BC%D0%B8%D1%82%D1%83%D1%81%D1%8C | ||
| + | * https://e2u.org.ua/forum/viewtopic.php?t=4461 | ||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет педагогічної освіти]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет педагогічної освіти]] | ||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2026 року/Факультет педагогічної освіти]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2026 року/Факультет педагогічної освіти]] | ||
[[Категорія:Слова 2026 року]] | [[Категорія:Слова 2026 року]] | ||
Поточна версія на 13:10, 16 квітня 2026
Ми́тусь, митусе́м, нар. О растеніяхъ: комлями внутрь, а верхушками въ противоположныя стороны (лежать). Вас. 176. Мнж. 185. О людяхъ: въ разныя стороны головами (лежать). Мнж. 185. Ми звечора полягали як треба, а вранці митусем лежали, бо вночі дуже ворочались. Козел. у.
Зміст
Історія слова
Значення: прислівник, що описує положення предметів або людей, розміщених у безладному, протилежному або «розвернутому» напрямку:
- Тлумачення: Розташування «валетом», тобто коли об'єкти лежать паралельно, але їхні початки й кінці спрямовані в протилежні боки.
- Для рослин: Снопи або колоди лежать комлями (товстими частинами) всередину, а верхівками — назовні, або просто в різні боки.
- Для людей: Лежати в ліжку головами в протилежні сторони (ноги одного - біля голови іншого).
Приклад: «Ми звечора полягали як треба, а вранці митусем лежали, бо вночі дуже ворочались». (Козелецький повіт).
Походження та значення цього слова:
Етимологія (походження): слово походить від давнього кореня -мит-, який пов'язаний зі зміною, чергуванням або схрещуванням. Воно споріднене зі словами:
- Миготіти (швидка зміна світла).
- Переміт (перекидання через щось).
- Миттєво (швидка зміна моменту).
Сама форма «митусем» підкреслює ідею «навхрест» або «навпаки».
Сучасний словник
У сучасній мові слово зустрічається рідше, переважно в художній літературі або діалектах, але воно залишається зрозумілим і дуже економним (одне слово замінює ціле речення «головою до ніг»).
МИТУСЕ́М, присл., розм.
У протилежних напрямках головами (про людей) або верхівками (про предмети).
Приклад: «Дрова в стосі були складені митусем, щоб конструкція була стійкішою».
Ілюстрації
|
.jpg)
|
|
Див. також
- Валетом - запозичений аналог.
- Навхрест - подібне розташування під кутом.
- Козелецький повіт - регіон (Чернігівщина), де Грінченко зафіксував цей приклад.
Джерела та література
Використана література:
- Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 429.
Використані інтернет джерела:
- https://goroh.pp.ua/%D0%95%D1%82%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F/%D0%BC%D0%B8%D1%82%D1%83%D1%81%D1%8C
- https://goroh.pp.ua/%D0%A1%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F/%D0%BC%D0%B8%D1%82%D1%83%D1%81%D1%8C
- https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%BC%D0%B8%D1%82%D1%83%D1%81%D1%8C
- http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%BC%D0%B8%D1%82%D1%83%D1%81%D1%8C
- https://e2u.org.ua/forum/viewtopic.php?t=4461
