Митусь
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Ми́тусь, митусе́м, нар. О растеніяхъ: комлями внутрь, а верхушками въ противоположныя стороны (лежать). Вас. 176. Мнж. 185. О людяхъ: въ разныя стороны головами (лежать). Мнж. 185. Ми звечора полягали як треба, а вранці митусем лежали, бо вночі дуже ворочались. Козел. у.
Зміст
Історія слова
Горда, пихата, зарозуміла та зверхня людина
Походження та значення цього слова:
- Етимологія (походження):
Сучасний словник
Ілюстрації
|
|
.jpg)
|
Див. також
Словарь української мови
