Відмінності між версіями «Зирно»
({{subst:Шаблон:Словник Грінченка і сучасність|підрозділ=Факультет романо - германської філології}}) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Зи́рно, '''''нар. ''Зорко. ''Крізь туман письменства клятий зирно прозирнула. ''К. ХП. 49. | '''Зи́рно, '''''нар. ''Зорко. ''Крізь туман письменства клятий зирно прозирнула. ''К. ХП. 49. | ||
[[Категорія:Зи]] | [[Категорія:Зи]] | ||
| − | + | Слово «зирно» — це діалектна або розмовна форма літературного слова «зерно». Воно використовується в деяких регіонах України, зокрема в західних областях, у народній творчості, фольклорі, а також у художніх текстах, щоб передати атмосферу простоти, сільського життя або автентичної української мови. У прямому значенні «зирно» — це насіння злакових культур, з якого виростає хліб. Це основа харчування, символ життя, добробуту й родючості. Наприклад: «Бабуся засівала поле добрим зирном, аби був щедрий урожай». У переносному значенні воно може означати суть або початок чогось: «зирно істини», «зирно думки». Також його вживають у філософських і духовних текстах як символ віри, добра чи любові, що проростає в серці. Слово має м’яке й тепле емоційне забарвлення, асоціюється з сільським життям, хлібом, теплом, бабусиною хатою. У піснях, казках і віршах його часто вживають для створення народного колориту, наприклад: «Посіваймо добре зирно — виросте нам хліба мирно!». У повсякденному мовленні його використовують переважно старші люди або мешканці сільської місцевості, хоча воно може бути впізнаваним і серед молоді завдяки святам, фольклору чи літературі. | |
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
Тлумачення слова у сучасних словниках | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
Поточна версія на 21:15, 11 квітня 2025
Зи́рно, нар. Зорко. Крізь туман письменства клятий зирно прозирнула. К. ХП. 49. Слово «зирно» — це діалектна або розмовна форма літературного слова «зерно». Воно використовується в деяких регіонах України, зокрема в західних областях, у народній творчості, фольклорі, а також у художніх текстах, щоб передати атмосферу простоти, сільського життя або автентичної української мови. У прямому значенні «зирно» — це насіння злакових культур, з якого виростає хліб. Це основа харчування, символ життя, добробуту й родючості. Наприклад: «Бабуся засівала поле добрим зирном, аби був щедрий урожай». У переносному значенні воно може означати суть або початок чогось: «зирно істини», «зирно думки». Також його вживають у філософських і духовних текстах як символ віри, добра чи любові, що проростає в серці. Слово має м’яке й тепле емоційне забарвлення, асоціюється з сільським життям, хлібом, теплом, бабусиною хатою. У піснях, казках і віршах його часто вживають для створення народного колориту, наприклад: «Посіваймо добре зирно — виросте нам хліба мирно!». У повсякденному мовленні його використовують переважно старші люди або мешканці сільської місцевості, хоча воно може бути впізнаваним і серед молоді завдяки святам, фольклору чи літературі.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
Зовнішні посилання
{{subst:Шаблон:Словник Грінченка і сучасність|підрозділ=Інститут мистецтв}}
