Відмінності між версіями «Хуторянський»
| (не показано 3 проміжні версії ще одного учасника) | |||
| Рядок 4: | Рядок 4: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
Тлумачення слова у сучасних словниках | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| + | |||
| + | ХУТОРЯНСЬКИЙ, а, е. 1. Пройнятий духом хуторянства. Самобутність не повинна ставати для нас обмеженістю, хуторянською замкненістю. Українська класична література дає нам постійні уроки інтернаціоналізму (Літ. Укр., 20.V 1971, 3) | ||
| + | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| Рядок 16: | Рядок 19: | ||
==Див. також== | ==Див. також== | ||
| + | Прикм. до хуторя́нин. Під’їхавши до першої хуторянської хатки з краю, вони стріли молодицю (Вовчок, І, 1955, 323); За хутором уперше стали попадатися орачі. Це ще хуторянські землі (Головко, II, 1957, 10); // Який мешкає на хуторі, з середовища хуторян. Хуторянська сім’я сидить біля дверей, і полуднують собі (Стор., І, 1957, 137); Вискочить хуторянська собака — й дивно — бреше якось весело, зовсім не так, як захлялі собаки захлялого города (Коцюб., І, 1955, 458); Гнат — «зводський» парубок. Цебто з іншої частини села. Прийшов погуляти на хутори. А Гаврило — старший парубок хуторянський (Мик., II, 1957, 20). | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
| + | Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: | ||
| + | Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 178. | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
| − | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет журналістики | + | [[Категорія: Слова 2024 року]] |
| − | [[Категорія:Слова | + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет журналістики]] |
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2024 року/Факультет журналістики]] | ||
Поточна версія на 13:38, 19 квітня 2024
Хуторянський, -а, -е. Свойственный хуторянам. Прості хуторянські звичаї. К. (О. 1861. І. 117). Хуторянські вечори. Левиц. Пов. 146.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
ХУТОРЯНСЬКИЙ, а, е. 1. Пройнятий духом хуторянства. Самобутність не повинна ставати для нас обмеженістю, хуторянською замкненістю. Українська класична література дає нам постійні уроки інтернаціоналізму (Літ. Укр., 20.V 1971, 3)
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Прикм. до хуторя́нин. Під’їхавши до першої хуторянської хатки з краю, вони стріли молодицю (Вовчок, І, 1955, 323); За хутором уперше стали попадатися орачі. Це ще хуторянські землі (Головко, II, 1957, 10); // Який мешкає на хуторі, з середовища хуторян. Хуторянська сім’я сидить біля дверей, і полуднують собі (Стор., І, 1957, 137); Вискочить хуторянська собака — й дивно — бреше якось весело, зовсім не так, як захлялі собаки захлялого города (Коцюб., І, 1955, 458); Гнат — «зводський» парубок. Цебто з іншої частини села. Прийшов погуляти на хутори. А Гаврило — старший парубок хуторянський (Мик., II, 1957, 20).
Джерела та література
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 178.
