Хуторянський

Хуторянський, -а, -е. Свойственный хуторянам. Прості хуторянські звичаї. К. (О. 1861. І. 117). Хуторянські вечори. Левиц. Пов. 146.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

ХУТОРЯНСЬКИЙ, а, е. 1. Пройнятий духом хуторянства. Самобутність не повинна ставати для нас обмеженістю, хуторянською замкненістю. Українська класична література дає нам постійні уроки інтернаціоналізму (Літ. Укр., 20.V 1971, 3)

Ілюстрації

Див. також

Прикм. до хуторя́нин. Під’їхавши до першої хуторянської хатки з краю, вони стріли молодицю (Вовчок, І, 1955, 323); За хутором уперше стали попадатися орачі. Це ще хуторянські землі (Головко, II, 1957, 10); // Який мешкає на хуторі, з середовища хуторян. Хуторянська сім’я сидить біля дверей, і полуднують собі (Стор., І, 1957, 137); Вискочить хуторянська собака — й дивно — бреше якось весело, зовсім не так, як захлялі собаки захлялого города (Коцюб., І, 1955, 458); Гнат — «зводський» парубок. Цебто з іншої частини села. Прийшов погуляти на хутори. А Гаврило — старший парубок хуторянський (Мик., II, 1957, 20).

Джерела та література

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 178.