Відмінності між версіями «Аксамит»
(→Іншими мовами) |
(→Джерела та література) |
||
Рядок 27: | Рядок 27: | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
− | Українська радянська енциклопедія. В 12-ти томах / За ред. М. Бажана. — 2-ге вид. — К.: Гол. редакція УРЕ, 1974-1985., К., 1982, стор. 516 | + | [http://sum.in.ua/s/oksamyt Українська радянська енциклопедія]. ''В 12-ти томах / За ред. М. Бажана. — 2-ге вид. — К.: Гол. редакція УРЕ, 1974-1985., К., 1982, стор. 516'' |
− | + | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут мистецтв]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут мистецтв]] | ||
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BC%D0%B8%D1%82 Вікіпедія] | [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BC%D0%B8%D1%82 Вікіпедія] |
Поточна версія на 19:38, 23 червня 2023
Аксами́т, -ту, м. = Оксамит. Через улицю перезва нам дороженьку перейшла; а все в злоті, в аксамиті і в червоних чоботях. Мет. 236.
Зміст
Сучасні словники
Оксами́т (лат. examitum; англ. Velvet; рос. Бархат) — тканина з натурального шовку або хімічного волокна з густим розрізним ворсом на лицьовому боці. Довжина ворсу — звичайно 1—2 мм. Основа оксамиту, як правило, бавовняна. Оксамит використовують для пошиття одягу, для оздоблення та з декоративною метою. Тканина з густим коротким ворсом з натурального шовку або штучного волокна.
Ілюстрації
Іншими мовами
Англійською: velvet UK /ˈvel.vɪt/ US /ˈvel.vɪt/ - a cloth usually made from silk or cotton with a thick, soft surface. Cambridge Dictionary
Це цікаво!
Оксамит — одна з найдавніших тканин — походить з Індії, був поширений у Китаї, з Середньовіччя — у Західній Європі, зокрема вироблявся у Італії. В Україні оксамит відомий з часів Київської Русі.
Сучасний оксамит виготовляється з розрізаного ворсу шляхом особливого переплетення п’яти ниток, чотири з яких утворюють основу матеріалу, а п’ята — ворс.
Джерела та література
Українська радянська енциклопедія. В 12-ти томах / За ред. М. Бажана. — 2-ге вид. — К.: Гол. редакція УРЕ, 1974-1985., К., 1982, стор. 516