Відмінності між версіями «Царевич»
| (не показано 14 проміжних версій цього учасника) | |||
| Рядок 10: | Рядок 10: | ||
===[https://goroh.pp.ua/Фразеологія/без%20царя%20в%20голові Фразеологічний словник української мови]=== | ===[https://goroh.pp.ua/Фразеологія/без%20царя%20в%20голові Фразеологічний словник української мови]=== | ||
| − | ''' | + | '''1. Без царя́ (без царка́) в голові́ -''' розумово обмежений, недалекий, безрозсудний. ''Я вважав, що ця роль якраз для мене. Сам Гоголь пише, що Хлестаков — тоненький, худенький… без царя в голові… неспроможний зупинити постійної уваги на якій-небудь думці… (В. Нестайко)'' |
| + | |||
| + | '''2. Без царя́ (без царка́) в голові́ -''' нерозумно, безрозсудно. ''Пощо на чолі поміщено книжку Ніцше..— сю блискучу, а фальшиву балаканину, сю справді анархістичну філософію, роблену без царя в голові,— сього абсолютно не розуміємо (І. Франко)'' | ||
| + | |||
| + | ===[https://slovnyk.me/dict/synonyms_vusyk/царевич Словник синонімів Вусика]=== | ||
| + | '''ЦАРЕ́ВИЧ -''' царенко, цареня, царенятко, царівна (ж.), царя, царятко | ||
| + | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Іван Царевич 1.jpeg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Іван Царевич 2.jpeg|x140px]] |
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:tsarevich3.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:tsarevich3.jpg|x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:tsarevich4.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:tsarevich4.jpg|x140px]] | ||
| Рядок 22: | Рядок 28: | ||
| − | == | + | ==Різниця між титулами «цар» та «король»== |
| − | + | *Цар – древнє найменування влади панів і керівників громадських утворень (наприклад, міст) | |
| + | *Згодом цар – виключно слов’янський титул вищого порядку, який можна співвіднести з імператором | ||
| + | *Король – особа, яка керує королівством (монарх), а цар – царством | ||
| + | *Термін «король» більш відомий і поширений, ніж «цар», однак менш експресивний | ||
| + | *Здебільшого царі були в православних країнах, а королі в католицьких | ||
| + | |||
| + | ==Етимологія== | ||
| + | |||
| + | Caesar — обов'язкова частина титулу римських та візантійських імператорів як наступників Юлія Цезаря. Можливо, через готське Kaisar або безпосередньо з латинського «caesar», в пізнішій (з початковим «ц») вимові. | ||
| + | |||
| + | У давньоруський літературі термін використовували спочатку для позначення Бога — Царя Небесного, біблійних володарів, римських або візантійських імператорів. | ||
| + | |||
| + | З кінця XII його застосовували і щодо імператорів Священної Римської імперії. Власне давньоруських володарів «царями» називали лише умовно, підкреслюючи їхню подібність до візантійських імператорів, точніше — відповідність запозиченому з Візантії ідеалу християнського монарха, і частіше вже померлих князів. | ||
| + | |||
| + | Лише після падіння Константинополя у 1204 році термін «цар» був вперше використано як позначення цілком світського статусу — щодо Романа Мстиславича, який намагався таким чином підкреслити претензії на роль єдиного володаря Русі. Надалі термін використовувався і щодо нащадків Романа, але дедалі рідше. | ||
| − | |||
[[Категорія:Ца]] | [[Категорія:Ца]] | ||
Поточна версія на 17:24, 10 травня 2023
Зміст
Cловник Грінченка
Царевич, -ча, м.царенко
Царенко, -ка, м.Царевичъ. Як його (царя) не було дома. — народились царенко і царівна. Рудч. Ск. І. 116.
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ЦАРЕ́ВИЧ, а, чол. Син царя (у 1 знач.). Був собі цар, і мав той цар одного тільки сина. Як виріс царевич і прийшла пора його женить, от цар і послав гонців [гінців] по всьому царству пошукать царевичеві невісти (Олекса Стороженко, I, 1957, 62); — Я, брате Ісаїчу, слухав обіцянки царевича [Димитрія] в Путивлі, бачив і супроводжував молоду царицю Марину до Москви... (Іван Ле, Побратими 1954, 17).
Фразеологічний словник української мови
1. Без царя́ (без царка́) в голові́ - розумово обмежений, недалекий, безрозсудний. Я вважав, що ця роль якраз для мене. Сам Гоголь пише, що Хлестаков — тоненький, худенький… без царя в голові… неспроможний зупинити постійної уваги на якій-небудь думці… (В. Нестайко)
2. Без царя́ (без царка́) в голові́ - нерозумно, безрозсудно. Пощо на чолі поміщено книжку Ніцше..— сю блискучу, а фальшиву балаканину, сю справді анархістичну філософію, роблену без царя в голові,— сього абсолютно не розуміємо (І. Франко)
Словник синонімів Вусика
ЦАРЕ́ВИЧ - царенко, цареня, царенятко, царівна (ж.), царя, царятко
Ілюстрації
|
|
|
|
Різниця між титулами «цар» та «король»
- Цар – древнє найменування влади панів і керівників громадських утворень (наприклад, міст)
- Згодом цар – виключно слов’янський титул вищого порядку, який можна співвіднести з імператором
- Король – особа, яка керує королівством (монарх), а цар – царством
- Термін «король» більш відомий і поширений, ніж «цар», однак менш експресивний
- Здебільшого царі були в православних країнах, а королі в католицьких
Етимологія
Caesar — обов'язкова частина титулу римських та візантійських імператорів як наступників Юлія Цезаря. Можливо, через готське Kaisar або безпосередньо з латинського «caesar», в пізнішій (з початковим «ц») вимові.
У давньоруський літературі термін використовували спочатку для позначення Бога — Царя Небесного, біблійних володарів, римських або візантійських імператорів.
З кінця XII його застосовували і щодо імператорів Священної Римської імперії. Власне давньоруських володарів «царями» називали лише умовно, підкреслюючи їхню подібність до візантійських імператорів, точніше — відповідність запозиченому з Візантії ідеалу християнського монарха, і частіше вже померлих князів.
Лише після падіння Константинополя у 1204 році термін «цар» був вперше використано як позначення цілком світського статусу — щодо Романа Мстиславича, який намагався таким чином підкреслити претензії на роль єдиного володаря Русі. Надалі термін використовувався і щодо нащадків Романа, але дедалі рідше.
