Відмінності між версіями «Мідний»
| (не показані 3 проміжні версії цього учасника) | |||
| Рядок 2: | Рядок 2: | ||
[[Категорія:Мі]] | [[Категорія:Мі]] | ||
| − | == | + | ==Тлумачний словник== |
| − | + | 1. Прикм. до мідь 1. Мідний зливок; | |
| + | // Який містить у собі мідь. Найважливіші мідні руди — мідний колчедан.., червона мідна руда.. та малахіт (Загальна хімія, 1955, 518); За два кілометри від заводських руїн знайшли [комсомольці] колишні розробки «мідного каменю» (Олесь Донченко, II, 1956, 62); | ||
| + | // Вигот. з міді. Що за чудесна була [люлька]! корінькова з кришечкою і з мідним ланцюжком (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 399); Дістав [Левко].. мідний ключ, відімкнув замок і, згинаючись в дверях, зупинився перед своїми буланими (Михайло Стельмах, I, 1962, 69); | ||
| + | // Стос. до видобування і обробки міді. — До геологорозвідувального управління потрапив план Гаврилівської мідної рудні (Олесь Донченко, II, 1956, 11). | ||
| + | |||
| + | ▲ Мідний вік — епоха переходу від неоліту до бронзового віку; час появи міді та виробів з неї (знарядь праці, зброї тощо); Мідні добрива (мікродобрива) — удобрювальні речовини, які містять у собі мідь. Мідні мікродобрива вносять лише там, де ґрунт не заливається весняними водами і глибина торфового шару досягає 1 метра (Колгоспник України, 9, 1958, 40). | ||
| + | |||
| + | ♦ Мідний лоб — про безглузду, вперту людину; Пройти Крим і Рим і мідні труби див. проходити. | ||
| + | |||
| + | 2. Власт. міді; такий, як у міді. Дзвін мідний по Москві несеться, гуде: Цар, просто одягнутий, дзвонить: Чи знову покою колишнього жде, Чи совість навіки хоронить? (Павло Грабовський, I, 1959, 304); Вони [діти] тихо й зачаровано дивилися у воду, захоплено спостерігаючи, як на мідний голос дзвоника випливала риба і жадібно хватала розварену пшоняну кашу (Василь Кучер, Черв, вогонь, 1959, 39); * Образно. Над селом розлітається мідна туга дзвону (Михайло Стельмах, II, 1962, 208); | ||
| + | // перен. Дзвінкий, різкий, металічний (про голос). | ||
| + | |||
| + | 3. перен. Кольору міді; червоно-жовтий. Як сонце, перейти хотів би я по світі, Щоб з усміхом зайти за мідний небосхил (Максим Рильський, I, 1956, 84); Мідне листя на старому дубі Мов дзвінкі дукати у намисті (Любомир Дмитерко, Осінь.., 1959, 50); Що вони думають, ці кремезні, флегматичні люди з мідними від сонця й вітру обличчями? (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 45). | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Мідний.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Мідний злиток.jpg|x140px]] |
| − | + | ||
| − | + | ||
|} | |} | ||
| Рядок 16: | Рядок 26: | ||
==Див. також== | ==Див. також== | ||
| − | + | [[Мідь]] [[Мідниця]] | |
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
| − | + | Словарь української мови: зібрала редакція журнала “Кіевская Старина”. Том ІV: Р-Я / Упорядкував, з додатком власного матеріалу Борис Гринченко. Київ: Друкарня Акційного Товариства Н. Т. Корчак-Новицького у Київі, 1909. 563 с. | |
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
| − | + | [http://sum.in.ua/s/midnyj "Мідний" в Академічному тлумачному словнику.] | |
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет суспільногуманітарних наук]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет суспільногуманітарних наук]] | ||
[[Категорія:Слова 2022 року]] | [[Категорія:Слова 2022 року]] | ||
Поточна версія на 19:26, 15 квітня 2023
Мідний, -а, -е. 1) Мѣдный. Знаю, як мідний шеляг. Ном. № 2887. Ой нате вам, рибалочки, мідну копу грошей. Мет. 181. Ум. Мідне́нький. Кухличок мідненький водиці повненький. Грин. III. 400.
Зміст
Тлумачний словник
1. Прикм. до мідь 1. Мідний зливок; // Який містить у собі мідь. Найважливіші мідні руди — мідний колчедан.., червона мідна руда.. та малахіт (Загальна хімія, 1955, 518); За два кілометри від заводських руїн знайшли [комсомольці] колишні розробки «мідного каменю» (Олесь Донченко, II, 1956, 62); // Вигот. з міді. Що за чудесна була [люлька]! корінькова з кришечкою і з мідним ланцюжком (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 399); Дістав [Левко].. мідний ключ, відімкнув замок і, згинаючись в дверях, зупинився перед своїми буланими (Михайло Стельмах, I, 1962, 69); // Стос. до видобування і обробки міді. — До геологорозвідувального управління потрапив план Гаврилівської мідної рудні (Олесь Донченко, II, 1956, 11).
▲ Мідний вік — епоха переходу від неоліту до бронзового віку; час появи міді та виробів з неї (знарядь праці, зброї тощо); Мідні добрива (мікродобрива) — удобрювальні речовини, які містять у собі мідь. Мідні мікродобрива вносять лише там, де ґрунт не заливається весняними водами і глибина торфового шару досягає 1 метра (Колгоспник України, 9, 1958, 40).
♦ Мідний лоб — про безглузду, вперту людину; Пройти Крим і Рим і мідні труби див. проходити.
2. Власт. міді; такий, як у міді. Дзвін мідний по Москві несеться, гуде: Цар, просто одягнутий, дзвонить: Чи знову покою колишнього жде, Чи совість навіки хоронить? (Павло Грабовський, I, 1959, 304); Вони [діти] тихо й зачаровано дивилися у воду, захоплено спостерігаючи, як на мідний голос дзвоника випливала риба і жадібно хватала розварену пшоняну кашу (Василь Кучер, Черв, вогонь, 1959, 39); * Образно. Над селом розлітається мідна туга дзвону (Михайло Стельмах, II, 1962, 208); // перен. Дзвінкий, різкий, металічний (про голос).
3. перен. Кольору міді; червоно-жовтий. Як сонце, перейти хотів би я по світі, Щоб з усміхом зайти за мідний небосхил (Максим Рильський, I, 1956, 84); Мідне листя на старому дубі Мов дзвінкі дукати у намисті (Любомир Дмитерко, Осінь.., 1959, 50); Що вони думають, ці кремезні, флегматичні люди з мідними від сонця й вітру обличчями? (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 45).
Ілюстрації
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
Словарь української мови: зібрала редакція журнала “Кіевская Старина”. Том ІV: Р-Я / Упорядкував, з додатком власного матеріалу Борис Гринченко. Київ: Друкарня Акційного Товариства Н. Т. Корчак-Новицького у Київі, 1909. 563 с.
