Відмінності між версіями «Пищавка»
(→Сучасні словники) |
(→Ілюстрації) |
||
(не показано 8 проміжних версій цього учасника) | |||
Рядок 4: | Рядок 4: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
===[http://sum.in.ua/s/pyshhavka Академічний тлумачний словник (1970—1980)]=== | ===[http://sum.in.ua/s/pyshhavka Академічний тлумачний словник (1970—1980)]=== | ||
+ | '''ПИ́ЩАВКА''', и, жін., діал. Сопілка. — Палиця в руці, цівка через плече, пищавка за поясом, — так я, небоже, щорана вирушав за вівцями (Іван Франко, IV, 1950, 25). | ||
+ | |||
+ | '''СОПІ́ЛКА''', и, жін. Український народний духовий музичний інструмент із дерева або очерету, що має форму порожнистої трубки з отворами. Якийсь парубок став грати на сопілці (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 125); Його батько робив сопілки з липи й продавав на базарі (Петро Панч, В дорозі, 1959, 165); * У порівняннях. — Говорить [Вівдя] тонісінько, мов сопілка грає (Нечуй-Левицький, II, 1956, 264). | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Sopilka.jpg|x140px]] |
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Sopilka1.jpg|x140px]] |
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Sopilka2.jpg|x140px]] |
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Sopilka3.jpg|x140px]] |
|} | |} | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
+ | {{#ev:youtube|Y-hQTMt7v0s}} | ||
+ | {{#ev:youtube|NWpGk4nHCTY}} | ||
==Див. також== | ==Див. також== | ||
+ | *[http://slovopedia.org.ua/99/53407/1040778.html Сопілка] | ||
+ | *[https://vivo.lviv.ua/sopilka-istoriya-konstruktsiya-vydy Сопілка: історія, види, конструкції] | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
+ | 1. Понікаровська Н. А., Садковська В. В. ХГПА. Становлення української сопілки як професійного музичного інструменту. | ||
− | + | 2. Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. | |
+ | 3. Дверій Р. Є. — Школа гри на хроматичній українській сопілці у трьох частинах — Львів: ЦТДЮГ, 2008. | ||
+ | |||
+ | ==Зовнішні посилання== | ||
+ | *[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BE%D0%BF%D1%96%D0%BB%D0%BA%D0%B0] | ||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]] | ||
[[Категорія:Слова 2022 року]] | [[Категорія:Слова 2022 року]] |
Поточна версія на 10:07, 13 грудня 2022
Пищавка, -ки, ж. Свирѣль. Гн. II. 154.
Зміст
Сучасні словники
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ПИ́ЩАВКА, и, жін., діал. Сопілка. — Палиця в руці, цівка через плече, пищавка за поясом, — так я, небоже, щорана вирушав за вівцями (Іван Франко, IV, 1950, 25).
СОПІ́ЛКА, и, жін. Український народний духовий музичний інструмент із дерева або очерету, що має форму порожнистої трубки з отворами. Якийсь парубок став грати на сопілці (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 125); Його батько робив сопілки з липи й продавав на базарі (Петро Панч, В дорозі, 1959, 165); * У порівняннях. — Говорить [Вівдя] тонісінько, мов сопілка грає (Нечуй-Левицький, II, 1956, 264).
Ілюстрації
Медіа
Див. також
Джерела та література
1. Понікаровська Н. А., Садковська В. В. ХГПА. Становлення української сопілки як професійного музичного інструменту.
2. Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.
3. Дверій Р. Є. — Школа гри на хроматичній українській сопілці у трьох частинах — Львів: ЦТДЮГ, 2008.