Відмінності між версіями «Самовладно»
(→Ілюстрації) |
(→Див. також) |
||
(не показано одну проміжну версію цього учасника) | |||
Рядок 19: | Рядок 19: | ||
==Див. також== | ==Див. також== | ||
+ | САМОВЛА́ДНИЙ, а, е, заст. | ||
+ | |||
+ | 1. Який має необмежену державну владу; самодержавний. * Образно. [Овлур:] Не забувай, небоже, що ось тут Я пан, я самовладний цар у лісі, А ти в моїх руках (Іван Франко, IX, 1952, 283); | ||
+ | // Який є проявом самовладдя (у 1 знач.), заснований на самовладді. Парламент зажадав суду над міністром лордом Страффордом, найбільш запеклим провідником самовладної політики короля (Нова історія. Підручник для 8 кл., 1956, 9). | ||
+ | |||
+ | 2. Який самовільно взяв на себе право безроздільно управляти кимсь, чимсь; свавільний. Прагнучи зміцнити свої соціально-економічні позиції, середній і нижчий прошарок бояр та міське населення тяжіли до сильної князівської влади і підтримували її в боротьбі проти самовладної боярської знаті (Історія УРСР, I, 1953, 90). | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
Рядок 27: | Рядок 33: | ||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет журналістики]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет журналістики]] | ||
[[Категорія:Слова 2022 року]] | [[Категорія:Слова 2022 року]] | ||
+ | http://sum.in.ua/s/samovladno |
Поточна версія на 23:18, 11 грудня 2022
Самовладно, нар. Самовластно, самодержавно. Желех.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках Самовладно - прислівник від слова самовладний, самовільно взяно на себе право безроздільно управляти кимсь, чимсь; свавільно. Словник української мови
Ілюстрації
Медіа
Див. також
САМОВЛА́ДНИЙ, а, е, заст.
1. Який має необмежену державну владу; самодержавний. * Образно. [Овлур:] Не забувай, небоже, що ось тут Я пан, я самовладний цар у лісі, А ти в моїх руках (Іван Франко, IX, 1952, 283); // Який є проявом самовладдя (у 1 знач.), заснований на самовладді. Парламент зажадав суду над міністром лордом Страффордом, найбільш запеклим провідником самовладної політики короля (Нова історія. Підручник для 8 кл., 1956, 9).
2. Який самовільно взяв на себе право безроздільно управляти кимсь, чимсь; свавільний. Прагнучи зміцнити свої соціально-економічні позиції, середній і нижчий прошарок бояр та міське населення тяжіли до сильної князівської влади і підтримували її в боротьбі проти самовладної боярської знаті (Історія УРСР, I, 1953, 90).
Джерела та література
Спізнала [Татьяна] досвідом великим, Як волю взять над чоловіком Та самовладно управлять (Пушкін, Є. Онєгін, перекл. Рильського, 1949, 59); [Андромаха:] Як я те [війну] чую й бачу, то здається мені, що то повстав з безодні Хаос, що ні людей нема вже, ні богів, а тільки смерть панує самовладно (Леся Українка, II, 1951, 261).