Самовладно
Самовладно, нар. Самовластно, самодержавно. Желех.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках Самовладно - прислівник від слова самовладний, самовільно взяно на себе право безроздільно управляти кимсь, чимсь; свавільно. Словник української мови
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
САМОВЛА́ДНИЙ, а, е, заст.
1. Який має необмежену державну владу; самодержавний. * Образно. [Овлур:] Не забувай, небоже, що ось тут Я пан, я самовладний цар у лісі, А ти в моїх руках (Іван Франко, IX, 1952, 283); // Який є проявом самовладдя (у 1 знач.), заснований на самовладді. Парламент зажадав суду над міністром лордом Страффордом, найбільш запеклим провідником самовладної політики короля (Нова історія. Підручник для 8 кл., 1956, 9).
2. Який самовільно взяв на себе право безроздільно управляти кимсь, чимсь; свавільний. Прагнучи зміцнити свої соціально-економічні позиції, середній і нижчий прошарок бояр та міське населення тяжіли до сильної князівської влади і підтримували її в боротьбі проти самовладної боярської знаті (Історія УРСР, I, 1953, 90).
Джерела та література
Спізнала [Татьяна] досвідом великим, Як волю взять над чоловіком Та самовладно управлять (Пушкін, Є. Онєгін, перекл. Рильського, 1949, 59); [Андромаха:] Як я те [війну] чую й бачу, то здається мені, що то повстав з безодні Хаос, що ні людей нема вже, ні богів, а тільки смерть панує самовладно (Леся Українка, II, 1951, 261).
