Відмінності між версіями «Бездолля»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(Створена сторінка: '''Бездолля, -ля,''' ''с.'' '''= ІІ. Безділля.''' ''Усім людям хороше живеться, а я плачу по бездол...) |
|||
| (не показані 5 проміжних версій 2 учасників) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | + | Бездолля, -ля, с. = іі. безділля. Усім людям хороше живеться, а я плачу по бездоллі. Чуб. V. 525. | |
| − | + | ||
[[Категорія:Бе]] | [[Категорія:Бе]] | ||
| + | |||
| + | ==Словник української мови в 11 т.== | ||
| + | '''БЕЗДО́ЛЛЯ''', діал. БЕЗДІЛЛЯ, я, сер. Відсутність долі, талану в житті; безталання, нещастя. Як твоя, доню, доля, то накупить чоловік і поля; а як безділля, то продасть і подвір'я (Номис, 1864, № 1661); Сюди.. харківські міщани і народ, ударивши лихом об землю, сходяться одвести душу і задавить горе свого бездолля (Олекса Стороженко, I, 1957, 76); — Чув, пане голово, про наше бездолля. У цій же кам'яниці чув (Михайло Стельмах, I, 1962, 382). | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:molytva1.jpg|x140px]] | ||
| + | |||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | |||
| + | ==Див. також== | ||
| + | |||
| + | ==Джерела та література== | ||
| + | |||
| + | ==Зовнішні посилання== | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2018 року]] | ||
Поточна версія на 12:21, 10 жовтня 2018
Бездолля, -ля, с. = іі. безділля. Усім людям хороше живеться, а я плачу по бездоллі. Чуб. V. 525.
Зміст
Словник української мови в 11 т.
БЕЗДО́ЛЛЯ, діал. БЕЗДІЛЛЯ, я, сер. Відсутність долі, талану в житті; безталання, нещастя. Як твоя, доню, доля, то накупить чоловік і поля; а як безділля, то продасть і подвір'я (Номис, 1864, № 1661); Сюди.. харківські міщани і народ, ударивши лихом об землю, сходяться одвести душу і задавить горе свого бездолля (Олекса Стороженко, I, 1957, 76); — Чув, пане голово, про наше бездолля. У цій же кам'яниці чув (Михайло Стельмах, I, 1962, 382).
Ілюстрації
|
