Безділля

І. Безділля, -ля, с. 1) Бездѣліе, праздность. 2) Лѣнтяй, лѣнтяйка. Грин. III. 61. Доню ж моя, доню, да яке ти ледащо.... да яке ти безділлє! Чуб. V. 905. Не смійся ти, ледащо, не смійся ти, безділля. Мил. 74. 3) Мелкія пустячныя вещи, пустяки, бездѣлица. Мкр. Н. 4. Оснівочку пропила, клубки на похмілля, — нехай теє не лежить у скрині безділля. Н. п. Убрав бабу в усяке безділля. Грин. ІІІ. 342. Всяке зілля безділля. Мил. М. 63.

ІІ. Безділля, -ля, с. Бездолье, несчастье (отъ слова доля). Як твоя, доню, доля, то накупить чоловік і поля, а як безділля, то продасть і подвір’я. Ном. № 1661. Ой піду ж я по подвіррю та заплачу по безділлю. Балл. 12.

Сучасні словники

БЕЗДІЛЛЯ 1, я, сер.

1. Брак будь-якої роботи, заняття; бездіяльність, неробство. Маленька праця краща за велике безділля (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 84); Хто не жив посеред бурі, не збагне журби безсилля, той не знає всеї муки примусового безділля (Леся Українка, I, 1951, 314); Труд найбільше шануй. Всі пороки з безділля і ліні (Степан Крижанівський, Під зорями.., 1950, 27); // Невикористання чого-небудь у роботі. Рейки.. вкрилися свіжою іржею від безділля (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 241).

2. розм. Неважлива, незначна справа, річ; дрібниця, дурниця. Оснівочку пропила, клубки на похмілля, — нехай теє не лежить у скрині безділля (Словник Грінченка); Сим двом безділля — всяке горе, Здавалось по коліна море (Іван Котляревський, I, 1952, 235).

3. діал. Ледар, нероба. «Доню ж моя, доню, Да яке ти ледащо.., Да яке ти безділлє [безділля]!» (Павло Чубинський, V, 1874, 905).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 125.

БЕЗДІЛЛЯ 2 див. бездолля.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 125.

Ілюстрації