Відмінності між версіями «Мудріти»
(→Джерела та література) |
|||
(не показані 13 проміжних версій 2 учасників) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Мудріти, -рію, -єш, '''''гл. ''Умнѣть. | '''Мудріти, -рію, -єш, '''''гл. ''Умнѣть. | ||
[[Категорія:Му]] | [[Категорія:Му]] | ||
− | |||
− | |||
− | |||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
Рядок 19: | Рядок 16: | ||
3. Що-небудь складне, трудне. Дивно було, що Духнович, цей факультетський вільнодум і філософ, який залюбки студіював навіть позапрограмні науки, так до ладу й не міг збагнути мудрість статуту караульної служби (Олесь Гончар, Людина.., 1960, 10); — Скажу тобі, Кукубенку, спасибі. Це не велика мудрість сказати вірне докірливе слово, а більша мудрість сказати таке слово, яке, не поглумившись над бідою чоловіка, підбадьорило б його і дало б йому духу (Олександр Довженко, I, 1958, 247). | 3. Що-небудь складне, трудне. Дивно було, що Духнович, цей факультетський вільнодум і філософ, який залюбки студіював навіть позапрограмні науки, так до ладу й не міг збагнути мудрість статуту караульної служби (Олесь Гончар, Людина.., 1960, 10); — Скажу тобі, Кукубенку, спасибі. Це не велика мудрість сказати вірне докірливе слово, а більша мудрість сказати таке слово, яке, не поглумившись над бідою чоловіка, підбадьорило б його і дало б йому духу (Олександр Довженко, I, 1958, 247). | ||
− | |||
+ | ==МУДРІТИ — ЕТИМОЛОГІЯ== | ||
+ | *МУ́ДРИЙ «розумний; досвідчений; дуже добрий, смачний; [зарозумілий, пихатий МСБГ, самовпевнений О]» | ||
+ | *псл. mǫdrъ, пов’язане чергуванням голосних з mьněti «думати»; | ||
+ | *споріднене з лит. mandrùs «бадьорий; гордий», лтс. muôdrs «бадьорий», двн. muntar «жвавий, бадьорий», дінд. mēdhā «мудрість, розум, думка», гр. μανϑανω «дізнаюсь, розумію»; | ||
+ | *іє. *men- «мислити»; | ||
+ | *р. му́дрый, бр. му́дры, др. мудръ, п. mądry, ч. moudrý, cлц. múdry, вл. нл. múdry, болг. мъ́дър, м. мудар, схв. му́дар, мŷдри, слн. móder, стсл. мѫдръ; | ||
+ | |||
+ | ==ФОНЕТИЧНІ ТА СЛОВОТВІРНІ ВАРІАНТИ== | ||
+ | *ви́мудрішки «завитки; викрутаси; прикраен» | ||
+ | *ви́мудрувати «одержати за допомогою хитрості; хибно витлумачити» | ||
+ | *ви́мудруватися «позбавитися лиха за допомогою хитрості; виплутатися» | ||
+ | *заму́дрий «який вважає себе розумнішим, ніж є насправді» | ||
+ | *зму́дра «мудро, розумно» | ||
+ | *змудрува́ти «перехитрити, обманути» | ||
+ | *муде́рія «гонор, пиха» | ||
+ | *муде́рний «вправний; майстерний» | ||
+ | *муде́рський «тс.» | ||
+ | *мудраге́ль | ||
+ | *мудра́к | ||
+ | *мудра́ція «мудрість, метикуватість, [мистецтво]» (ірон.) | ||
+ | *мудра́чити «мудрувати» | ||
+ | *му́дре́ць | ||
+ | *мудри́во «мистецтво; винахідливість» | ||
+ | *мудриге́лик «хитрун»«розумна людина; мудрагель О»«розумник; хитрий; допитливий Ж; жартівник МСБГ»«мудрець»«вигадки; вигадливо зроблені речі* Г, Ж, [бра́ти на му́дрішки] *«кепкувати»«мистецтво, винахідливість»«мудрі хитрі речі; фокуси, трюки Ж»«розумна жінка» (му́дрик] , [мудрівни́к] , мудрі́й , му́дрість, [му́дрі́шки] МСБГ, [мудро́] Ж, [мудро́та] , *му́дрощі, [мудру́ля] Ж, [мудря́ха] (вид плахти) | ||
+ | *мудри́ти «тс.» | ||
+ | *мудрі́ти «ставати мудрим» | ||
+ | *мудро́ваний | ||
+ | *мудрува́ти «роздумувати, хитрувати; [філософствувати Ж; обманювати (для жарту) МСБГ]» | ||
+ | *мудрува́тий «важкий, складний для розуміння» | ||
+ | *мудря́чий «мудро мислячий; розумний; мудруючий» | ||
+ | *мудря́чити «мудрувати» | ||
+ | *недомудр | ||
+ | *немудренний | ||
+ | *нему́дрий «простий, нехитрий» | ||
+ | *немудря́чий | ||
+ | *немудря́щий «тс.» | ||
+ | *прему́дрий | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
− | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Mudrity211121.jpg|x140px]] | |
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:EsuVnxUXYAE2DZj.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Mudrec_1.jpg|x140px]] | ||
|} | |} | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
− | + | {{#ev:youtube|A3dRQviUAhU}} | |
+ | {{#ev:youtube|-UTKMjEUmog}} | ||
− | == | + | ==Іншими мовами== |
− | + | [https://uk.glosbe.com/uk/ru/%D0%BC%D1%83%D0%B4%D1%80%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C Російсько-український перекладач] | |
− | + | Мудрість (мудріти) - '''Мудрость''' (мудреть) (рос.) | |
+ | |||
+ | ''(Час та обставини приносять мудрість. - Время и обстоятельства приносят мудрость.)'' | ||
+ | |||
+ | [https://uk.glosbe.com/uk/sr/%D0%BC%D1%83%D0%B4%D1%80%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C Сербсько-український перекладач] | ||
+ | |||
+ | Мудрість - '''Мудрост''' (серб.) | ||
+ | |||
+ | ''(Послушність є символом нашої віри в мудрість і міць найвищої влади, тобто самого Бога. - Послушност је симбол наше вере у мудрост и моћ највишег ауторитета, управо Бога.)'' | ||
+ | |||
+ | ==Джерела та література== | ||
+ | # Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 820. | ||
+ | # Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 819. | ||
+ | # Академічний тлумачний словник (1970—1980) | ||
+ | # Вікіпедія | ||
+ | # Горох | ||
+ | # Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 452. | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
Рядок 45: | Рядок 97: | ||
3. https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D1%83%D0%B4%D1%80%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C | 3. https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D1%83%D0%B4%D1%80%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C | ||
+ | |||
+ | 4. https://goroh.pp.ua/%D0%A2%D0%BB%D1%83%D0%BC%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F/%D0%BC%D1%83%D0%B4%D1%80%D1%96%D1%82%D0%B8 | ||
+ | |||
+ | 5. http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%BC%D1%83%D0%B4%D1%80%D1%96%D1%82%D0%B8 | ||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут мистецтв]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут мистецтв]] | ||
[[Категорія:Слова 2021 року]]" | [[Категорія:Слова 2021 року]]" |
Поточна версія на 15:05, 2 грудня 2021
Мудріти, -рію, -єш, гл. Умнѣть.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
МУДРІ́ТИ, ію, ієш, недок. Ставати мудрим. Як голова сивіє, то чоловік мудріє (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 86).
МУ́ДРІСТЬ, рості, жін.
1. Властивість і якість за знач. мудрий 1—3. Від нього віє мудрістю людини, що багато набачилась і натерпілась на своєму віку, не втративши, проте, життєвої радості (Збірник про Кропивницького, 1955, 267); Великим і багатогранним є геній Володимира Ілліча Леніна, що поєднав у собі мудрість найвидатнішого теоретика з кипучою діяльністю революціонера-практика (Комуніст України, 4, 1960, 45); У землю і вогонь, у силу людських рук, У мудрість книг людських залюблений без міри. Навік затаврував він [М. Горький] животіння сіре (Максим Рильський, II, 1960, 302).
2. Глибоке знання, розуміння, узагальнення чогось; досвід. Якби ви вчились так, як треба, То й мудрість би була своя (Номис, 1864, № 6047); — Недурно каже народна мудрість: хрін за редьку не солодший (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 156); На цей раз Гайсин прокинувся від скрипучого голосу господині, яка вичитувала комусь за дверима правила житейської мудрості (Петро Панч, На калиновім мості, 1965, 158); Скільки мудрості в поглядах [Оленчука] на життя, скільки людяності, доброти в серці (Олесь Гончар, II, 1959, 60).
3. Що-небудь складне, трудне. Дивно було, що Духнович, цей факультетський вільнодум і філософ, який залюбки студіював навіть позапрограмні науки, так до ладу й не міг збагнути мудрість статуту караульної служби (Олесь Гончар, Людина.., 1960, 10); — Скажу тобі, Кукубенку, спасибі. Це не велика мудрість сказати вірне докірливе слово, а більша мудрість сказати таке слово, яке, не поглумившись над бідою чоловіка, підбадьорило б його і дало б йому духу (Олександр Довженко, I, 1958, 247).
МУДРІТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
- МУ́ДРИЙ «розумний; досвідчений; дуже добрий, смачний; [зарозумілий, пихатий МСБГ, самовпевнений О]»
- псл. mǫdrъ, пов’язане чергуванням голосних з mьněti «думати»;
- споріднене з лит. mandrùs «бадьорий; гордий», лтс. muôdrs «бадьорий», двн. muntar «жвавий, бадьорий», дінд. mēdhā «мудрість, розум, думка», гр. μανϑανω «дізнаюсь, розумію»;
- іє. *men- «мислити»;
- р. му́дрый, бр. му́дры, др. мудръ, п. mądry, ч. moudrý, cлц. múdry, вл. нл. múdry, болг. мъ́дър, м. мудар, схв. му́дар, мŷдри, слн. móder, стсл. мѫдръ;
ФОНЕТИЧНІ ТА СЛОВОТВІРНІ ВАРІАНТИ
- ви́мудрішки «завитки; викрутаси; прикраен»
- ви́мудрувати «одержати за допомогою хитрості; хибно витлумачити»
- ви́мудруватися «позбавитися лиха за допомогою хитрості; виплутатися»
- заму́дрий «який вважає себе розумнішим, ніж є насправді»
- зму́дра «мудро, розумно»
- змудрува́ти «перехитрити, обманути»
- муде́рія «гонор, пиха»
- муде́рний «вправний; майстерний»
- муде́рський «тс.»
- мудраге́ль
- мудра́к
- мудра́ція «мудрість, метикуватість, [мистецтво]» (ірон.)
- мудра́чити «мудрувати»
- му́дре́ць
- мудри́во «мистецтво; винахідливість»
- мудриге́лик «хитрун»«розумна людина; мудрагель О»«розумник; хитрий; допитливий Ж; жартівник МСБГ»«мудрець»«вигадки; вигадливо зроблені речі* Г, Ж, [бра́ти на му́дрішки] *«кепкувати»«мистецтво, винахідливість»«мудрі хитрі речі; фокуси, трюки Ж»«розумна жінка» (му́дрик] , [мудрівни́к] , мудрі́й , му́дрість, [му́дрі́шки] МСБГ, [мудро́] Ж, [мудро́та] , *му́дрощі, [мудру́ля] Ж, [мудря́ха] (вид плахти)
- мудри́ти «тс.»
- мудрі́ти «ставати мудрим»
- мудро́ваний
- мудрува́ти «роздумувати, хитрувати; [філософствувати Ж; обманювати (для жарту) МСБГ]»
- мудрува́тий «важкий, складний для розуміння»
- мудря́чий «мудро мислячий; розумний; мудруючий»
- мудря́чити «мудрувати»
- недомудр
- немудренний
- нему́дрий «простий, нехитрий»
- немудря́чий
- немудря́щий «тс.»
- прему́дрий
Ілюстрації
Медіа
Іншими мовами
Російсько-український перекладач
Мудрість (мудріти) - Мудрость (мудреть) (рос.)
(Час та обставини приносять мудрість. - Время и обстоятельства приносят мудрость.)
Сербсько-український перекладач
Мудрість - Мудрост (серб.)
(Послушність є символом нашої віри в мудрість і міць найвищої влади, тобто самого Бога. - Послушност је симбол наше вере у мудрост и моћ највишег ауторитета, управо Бога.)
Джерела та література
- Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 820.
- Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 819.
- Академічний тлумачний словник (1970—1980)
- Вікіпедія
- Горох
- Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 452.
Зовнішні посилання
2. http://sum.in.ua/s/mudristj
3. https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D1%83%D0%B4%D1%80%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C
5. http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%BC%D1%83%D0%B4%D1%80%D1%96%D1%82%D0%B8"