Відмінності між версіями «Мудріти»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Джерела та література)
 
(не показані 13 проміжних версій 2 учасників)
Рядок 1: Рядок 1:
 
'''Мудріти, -рію, -єш, '''''гл. ''Умнѣть.  
 
'''Мудріти, -рію, -єш, '''''гл. ''Умнѣть.  
 
[[Категорія:Му]]
 
[[Категорія:Му]]
 
 
 
  
 
==Сучасні словники==
 
==Сучасні словники==
Рядок 19: Рядок 16:
  
 
3. Що-небудь складне, трудне. Дивно було, що Духнович, цей факультетський вільнодум і філософ, який залюбки студіював навіть позапрограмні науки, так до ладу й не міг збагнути мудрість статуту караульної служби (Олесь Гончар, Людина.., 1960, 10); — Скажу тобі, Кукубенку, спасибі. Це не велика мудрість сказати вірне докірливе слово, а більша мудрість сказати таке слово, яке, не поглумившись над бідою чоловіка, підбадьорило б його і дало б йому духу (Олександр Довженко, I, 1958, 247).
 
3. Що-небудь складне, трудне. Дивно було, що Духнович, цей факультетський вільнодум і філософ, який залюбки студіював навіть позапрограмні науки, так до ладу й не міг збагнути мудрість статуту караульної служби (Олесь Гончар, Людина.., 1960, 10); — Скажу тобі, Кукубенку, спасибі. Це не велика мудрість сказати вірне докірливе слово, а більша мудрість сказати таке слово, яке, не поглумившись над бідою чоловіка, підбадьорило б його і дало б йому духу (Олександр Довженко, I, 1958, 247).
 
  
 +
==МУДРІТИ — ЕТИМОЛОГІЯ==
 +
*МУ́ДРИЙ «розумний; досвідчений; дуже добрий, смачний; [зарозумілий, пихатий МСБГ, самовпевнений О]»
 +
*псл. mǫdrъ, пов’язане чергуванням голосних з mьněti «думати»;
 +
*споріднене з лит. mandrùs «бадьорий; гордий», лтс. muôdrs «бадьорий», двн. muntar «жвавий, бадьорий», дінд. mēdhā «мудрість, розум, думка», гр. μανϑανω «дізнаюсь, розумію»;
 +
*іє. *men- «мислити»;
 +
*р. му́дрый, бр. му́дры, др. мудръ, п. mądry, ч. moudrý, cлц. múdry, вл. нл. múdry, болг. мъ́дър, м. мудар, схв. му́дар, мŷдри, слн. móder, стсл. мѫдръ;
 +
 +
==ФОНЕТИЧНІ ТА СЛОВОТВІРНІ ВАРІАНТИ==
 +
*ви́мудрішки «завитки; викрутаси; прикраен»
 +
*ви́мудрувати «одержати за допомогою хитрості; хибно витлумачити»
 +
*ви́мудруватися «позбавитися лиха за допомогою хитрості; виплутатися»
 +
*заму́дрий «який вважає себе розумнішим, ніж є насправді»
 +
*зму́дра «мудро, розумно»
 +
*змудрува́ти «перехитрити, обманути»
 +
*муде́рія «гонор, пиха»
 +
*муде́рний «вправний; майстерний»
 +
*муде́рський «тс.»
 +
*мудраге́ль
 +
*мудра́к
 +
*мудра́ція «мудрість, метикуватість, [мистецтво]» (ірон.)
 +
*мудра́чити «мудрувати»
 +
*му́дре́ць
 +
*мудри́во «мистецтво; винахідливість»
 +
*мудриге́лик «хитрун»«розумна людина; мудрагель О»«розумник; хитрий; допитливий Ж; жартівник МСБГ»«мудрець»«вигадки; вигадливо зроблені речі* Г, Ж, [бра́ти на му́дрішки] *«кепкувати»«мистецтво, винахідливість»«мудрі хитрі речі; фокуси, трюки Ж»«розумна жінка» (му́дрик] , [мудрівни́к] , мудрі́й , му́дрість, [му́дрі́шки] МСБГ, [мудро́] Ж, [мудро́та] , *му́дрощі, [мудру́ля] Ж, [мудря́ха] (вид плахти)
 +
*мудри́ти «тс.»
 +
*мудрі́ти «ставати мудрим»
 +
*мудро́ваний
 +
*мудрува́ти «роздумувати, хитрувати; [філософствувати Ж; обманювати (для жарту) МСБГ]»
 +
*мудрува́тий «важкий, складний для розуміння»
 +
*мудря́чий «мудро мислячий; розумний; мудруючий»
 +
*мудря́чити «мудрувати»
 +
*недомудр
 +
*немудренний
 +
*нему́дрий «простий, нехитрий»
 +
*немудря́чий
 +
*немудря́щий «тс.»
 +
*прему́дрий
  
 
==Ілюстрації==
 
==Ілюстрації==
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
|- valign="top"
 
|- valign="top"
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Mudrity211121.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:EsuVnxUXYAE2DZj.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Mudrec_1.jpg|x140px]]
 
|}
 
|}
  
 
==Медіа==
 
==Медіа==
  
==Див. також==
+
{{#ev:youtube|A3dRQviUAhU}}
 +
{{#ev:youtube|-UTKMjEUmog}}
  
==Джерела та література==
+
==Іншими мовами==
  
1. Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 820.
+
[https://uk.glosbe.com/uk/ru/%D0%BC%D1%83%D0%B4%D1%80%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C Російсько-український перекладач]
  
2. Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 819.
+
Мудрість (мудріти) - '''Мудрость''' (мудреть) (рос.)
 +
 
 +
''(Час та обставини приносять мудрість. - Время и обстоятельства приносят мудрость.)''
 +
 
 +
[https://uk.glosbe.com/uk/sr/%D0%BC%D1%83%D0%B4%D1%80%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C Сербсько-український перекладач]
 +
 
 +
Мудрість - '''Мудрост''' (серб.)
 +
 
 +
''(Послушність є символом нашої віри в мудрість і міць найвищої влади, тобто самого Бога. - Послушност је симбол наше вере у мудрост и моћ највишег ауторитета, управо Бога.)''
 +
 
 +
==Джерела та література==
 +
# Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 820.
 +
# Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 819.
 +
# Академічний тлумачний словник (1970—1980)
 +
# Вікіпедія
 +
# Горох
 +
# Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 452.
  
 
==Зовнішні посилання==
 
==Зовнішні посилання==
Рядок 45: Рядок 97:
  
 
3. https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D1%83%D0%B4%D1%80%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C
 
3. https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D1%83%D0%B4%D1%80%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C
 +
 +
4. https://goroh.pp.ua/%D0%A2%D0%BB%D1%83%D0%BC%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F/%D0%BC%D1%83%D0%B4%D1%80%D1%96%D1%82%D0%B8
 +
 +
5. http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%BC%D1%83%D0%B4%D1%80%D1%96%D1%82%D0%B8
 
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут мистецтв]]
 
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут мистецтв]]
 
[[Категорія:Слова 2021 року]]"
 
[[Категорія:Слова 2021 року]]"

Поточна версія на 15:05, 2 грудня 2021

Мудріти, -рію, -єш, гл. Умнѣть.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Академічний тлумачний словник

МУДРІ́ТИ, ію, ієш, недок. Ставати мудрим. Як голова сивіє, то чоловік мудріє (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 86).

МУ́ДРІСТЬ, рості, жін.

1. Властивість і якість за знач. мудрий 1—3. Від нього віє мудрістю людини, що багато набачилась і натерпілась на своєму віку, не втративши, проте, життєвої радості (Збірник про Кропивницького, 1955, 267); Великим і багатогранним є геній Володимира Ілліча Леніна, що поєднав у собі мудрість найвидатнішого теоретика з кипучою діяльністю революціонера-практика (Комуніст України, 4, 1960, 45); У землю і вогонь, у силу людських рук, У мудрість книг людських залюблений без міри. Навік затаврував він [М. Горький] животіння сіре (Максим Рильський, II, 1960, 302).

2. Глибоке знання, розуміння, узагальнення чогось; досвід. Якби ви вчились так, як треба, То й мудрість би була своя (Номис, 1864, № 6047); — Недурно каже народна мудрість: хрін за редьку не солодший (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 156); На цей раз Гайсин прокинувся від скрипучого голосу господині, яка вичитувала комусь за дверима правила житейської мудрості (Петро Панч, На калиновім мості, 1965, 158); Скільки мудрості в поглядах [Оленчука] на життя, скільки людяності, доброти в серці (Олесь Гончар, II, 1959, 60).

3. Що-небудь складне, трудне. Дивно було, що Духнович, цей факультетський вільнодум і філософ, який залюбки студіював навіть позапрограмні науки, так до ладу й не міг збагнути мудрість статуту караульної служби (Олесь Гончар, Людина.., 1960, 10); — Скажу тобі, Кукубенку, спасибі. Це не велика мудрість сказати вірне докірливе слово, а більша мудрість сказати таке слово, яке, не поглумившись над бідою чоловіка, підбадьорило б його і дало б йому духу (Олександр Довженко, I, 1958, 247).

МУДРІТИ — ЕТИМОЛОГІЯ

  • МУ́ДРИЙ «розумний; досвідчений; дуже добрий, смачний; [зарозумілий, пихатий МСБГ, самовпевнений О]»
  • псл. mǫdrъ, пов’язане чергуванням голосних з mьněti «думати»;
  • споріднене з лит. mandrùs «бадьорий; гордий», лтс. muôdrs «бадьорий», двн. muntar «жвавий, бадьорий», дінд. mēdhā «мудрість, розум, думка», гр. μανϑανω «дізнаюсь, розумію»;
  • іє. *men- «мислити»;
  • р. му́дрый, бр. му́дры, др. мудръ, п. mądry, ч. moudrý, cлц. múdry, вл. нл. múdry, болг. мъ́дър, м. мудар, схв. му́дар, мŷдри, слн. móder, стсл. мѫдръ;

ФОНЕТИЧНІ ТА СЛОВОТВІРНІ ВАРІАНТИ

  • ви́мудрішки «завитки; викрутаси; прикраен»
  • ви́мудрувати «одержати за допомогою хитрості; хибно витлумачити»
  • ви́мудруватися «позбавитися лиха за допомогою хитрості; виплутатися»
  • заму́дрий «який вважає себе розумнішим, ніж є насправді»
  • зму́дра «мудро, розумно»
  • змудрува́ти «перехитрити, обманути»
  • муде́рія «гонор, пиха»
  • муде́рний «вправний; майстерний»
  • муде́рський «тс.»
  • мудраге́ль
  • мудра́к
  • мудра́ція «мудрість, метикуватість, [мистецтво]» (ірон.)
  • мудра́чити «мудрувати»
  • му́дре́ць
  • мудри́во «мистецтво; винахідливість»
  • мудриге́лик «хитрун»«розумна людина; мудрагель О»«розумник; хитрий; допитливий Ж; жартівник МСБГ»«мудрець»«вигадки; вигадливо зроблені речі* Г, Ж, [бра́ти на му́дрішки] *«кепкувати»«мистецтво, винахідливість»«мудрі хитрі речі; фокуси, трюки Ж»«розумна жінка» (му́дрик] , [мудрівни́к] , мудрі́й , му́дрість, [му́дрі́шки] МСБГ, [мудро́] Ж, [мудро́та] , *му́дрощі, [мудру́ля] Ж, [мудря́ха] (вид плахти)
  • мудри́ти «тс.»
  • мудрі́ти «ставати мудрим»
  • мудро́ваний
  • мудрува́ти «роздумувати, хитрувати; [філософствувати Ж; обманювати (для жарту) МСБГ]»
  • мудрува́тий «важкий, складний для розуміння»
  • мудря́чий «мудро мислячий; розумний; мудруючий»
  • мудря́чити «мудрувати»
  • недомудр
  • немудренний
  • нему́дрий «простий, нехитрий»
  • немудря́чий
  • немудря́щий «тс.»
  • прему́дрий

Ілюстрації

Mudrity211121.jpg EsuVnxUXYAE2DZj.jpg Mudrec 1.jpg

Медіа

Іншими мовами

Російсько-український перекладач

Мудрість (мудріти) - Мудрость (мудреть) (рос.)

(Час та обставини приносять мудрість. - Время и обстоятельства приносят мудрость.)

Сербсько-український перекладач

Мудрість - Мудрост (серб.)

(Послушність є символом нашої віри в мудрість і міць найвищої влади, тобто самого Бога. - Послушност је симбол наше вере у мудрост и моћ највишег ауторитета, управо Бога.)

Джерела та література

  1. Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 820.
  2. Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 819.
  3. Академічний тлумачний словник (1970—1980)
  4. Вікіпедія
  5. Горох
  6. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 452.

Зовнішні посилання

1. http://sum.in.ua/s/mudrity

2. http://sum.in.ua/s/mudristj

3. https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D1%83%D0%B4%D1%80%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C

4. https://goroh.pp.ua/%D0%A2%D0%BB%D1%83%D0%BC%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F/%D0%BC%D1%83%D0%B4%D1%80%D1%96%D1%82%D0%B8

5. http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%BC%D1%83%D0%B4%D1%80%D1%96%D1%82%D0%B8"