Мудріти

Мудріти, -рію, -єш, гл. Умнѣть.

Зміст

1 Сучасні словники
2 МУДРІТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
3 ФОНЕТИЧНІ ТА СЛОВОТВІРНІ ВАРІАНТИ
4 Ілюстрації
5 Медіа
6 Іншими мовами
7 Джерела та література
8 Зовнішні посилання

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

МУДРІ́ТИ, ію, ієш, недок. Ставати мудрим. Як голова сивіє, то чоловік мудріє (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 86).

МУ́ДРІСТЬ, рості, жін.

1. Властивість і якість за знач. мудрий 1—3. Від нього віє мудрістю людини, що багато набачилась і натерпілась на своєму віку, не втративши, проте, життєвої радості (Збірник про Кропивницького, 1955, 267); Великим і багатогранним є геній Володимира Ілліча Леніна, що поєднав у собі мудрість найвидатнішого теоретика з кипучою діяльністю революціонера-практика (Комуніст України, 4, 1960, 45); У землю і вогонь, у силу людських рук, У мудрість книг людських залюблений без міри. Навік затаврував він [М. Горький] животіння сіре (Максим Рильський, II, 1960, 302).

2. Глибоке знання, розуміння, узагальнення чогось; досвід. Якби ви вчились так, як треба, То й мудрість би була своя (Номис, 1864, № 6047); — Недурно каже народна мудрість: хрін за редьку не солодший (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 156); На цей раз Гайсин прокинувся від скрипучого голосу господині, яка вичитувала комусь за дверима правила житейської мудрості (Петро Панч, На калиновім мості, 1965, 158); Скільки мудрості в поглядах [Оленчука] на життя, скільки людяності, доброти в серці (Олесь Гончар, II, 1959, 60).

3. Що-небудь складне, трудне. Дивно було, що Духнович, цей факультетський вільнодум і філософ, який залюбки студіював навіть позапрограмні науки, так до ладу й не міг збагнути мудрість статуту караульної служби (Олесь Гончар, Людина.., 1960, 10); — Скажу тобі, Кукубенку, спасибі. Це не велика мудрість сказати вірне докірливе слово, а більша мудрість сказати таке слово, яке, не поглумившись над бідою чоловіка, підбадьорило б його і дало б йому духу (Олександр Довженко, I, 1958, 247).

МУДРІТИ — ЕТИМОЛОГІЯ

МУ́ДРИЙ «розумний; досвідчений; дуже добрий, смачний; [зарозумілий, пихатий МСБГ, самовпевнений О]»
псл. mǫdrъ, пов’язане чергуванням голосних з mьněti «думати»;
споріднене з лит. mandrùs «бадьорий; гордий», лтс. muôdrs «бадьорий», двн. muntar «жвавий, бадьорий», дінд. mēdhā «мудрість, розум, думка», гр. μανϑανω «дізнаюсь, розумію»;
іє. *men- «мислити»;
р. му́дрый, бр. му́дры, др. мудръ, п. mądry, ч. moudrý, cлц. múdry, вл. нл. múdry, болг. мъ́дър, м. мудар, схв. му́дар, мŷдри, слн. móder, стсл. мѫдръ;

ФОНЕТИЧНІ ТА СЛОВОТВІРНІ ВАРІАНТИ

ви́мудрішки «завитки; викрутаси; прикраен»
ви́мудрувати «одержати за допомогою хитрості; хибно витлумачити»
ви́мудруватися «позбавитися лиха за допомогою хитрості; виплутатися»
заму́дрий «який вважає себе розумнішим, ніж є насправді»
зму́дра «мудро, розумно»
змудрува́ти «перехитрити, обманути»
муде́рія «гонор, пиха»
муде́рний «вправний; майстерний»
муде́рський «тс.»
мудраге́ль
мудра́к
мудра́ція «мудрість, метикуватість, [мистецтво]» (ірон.)
мудра́чити «мудрувати»
му́дре́ць
мудри́во «мистецтво; винахідливість»
мудриге́лик «хитрун»«розумна людина; мудрагель О»«розумник; хитрий; допитливий Ж; жартівник МСБГ»«мудрець»«вигадки; вигадливо зроблені речі* Г, Ж, [бра́ти на му́дрішки] *«кепкувати»«мистецтво, винахідливість»«мудрі хитрі речі; фокуси, трюки Ж»«розумна жінка» (му́дрик] , [мудрівни́к] , мудрі́й , му́дрість, [му́дрі́шки] МСБГ, [мудро́] Ж, [мудро́та] , *му́дрощі, [мудру́ля] Ж, [мудря́ха] (вид плахти)
мудри́ти «тс.»
мудрі́ти «ставати мудрим»
мудро́ваний
мудрува́ти «роздумувати, хитрувати; [філософствувати Ж; обманювати (для жарту) МСБГ]»
мудрува́тий «важкий, складний для розуміння»
мудря́чий «мудро мислячий; розумний; мудруючий»
мудря́чити «мудрувати»
недомудр
немудренний
нему́дрий «простий, нехитрий»
немудря́чий
немудря́щий «тс.»
прему́дрий

Ілюстрації

Медіа

Іншими мовами

Російсько-український перекладач

Мудрість (мудріти) - Мудрость (мудреть) (рос.)

(Час та обставини приносять мудрість. - Время и обстоятельства приносят мудрость.)

Сербсько-український перекладач

Мудрість - Мудрост (серб.)

(Послушність є символом нашої віри в мудрість і міць найвищої влади, тобто самого Бога. - Послушност је симбол наше вере у мудрост и моћ највишег ауторитета, управо Бога.)

Джерела та література

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 820.
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 819.
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
Вікіпедія
Горох
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 452.