Відмінності між версіями «Сверблячка»

Поточна версія на 14:51, 19 листопада 2021

Сверблячка, -ки, ж. Зудъ.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Академічний тлумачний словник (1970—1980)

СВЕРБЛЯ́ЧКА, и, жін.

1. Те саме, що свербіж. Скарлатинозний висип, як правило, супроводиться сверблячкою (Шкільна гігієна, 1954, 306); Сверблячку можна припинити, якщо протерти покусані місця нашатирним спиртом або розчином питної соди (Радянська Україна, 22.V 1971, 4); * У порівняннях. Заздрість роз'їдає старого товстуна, наче сверблячка, і він не може спокійно всидіти на місці (Олексій Полторацький, Дит. Гоголя, 1954, 240); // Уживається як лайливе слово. Старий Кухта, вискочивши з-за столу, на стару накинувся: — Та замовкни, сверблячко, щоб тобі вже навіки заціпило! (Арсен Іщук, Вербівчани, 1961, 348). ♦ Сверблячка язика, жарт. — схильність до базікання. — Нагадуєш ти мені трохи Передерія. У вас одна хвороба — сверблячка язика (Натан Рибак, Час.., 1960, 427).

2. перен., розм. Сильне бажання, прагнення. Пема нічого гідного уваги в моєму житті, крім тієї сверблячки до писання (Іван Франко, I, 1955, 26); Воно, звісно, дурниця писати п'єси в четвертому класі, але що вдієш, коли тебе так тягне до цього писання? Уже вся школа підсміюється над моєю сверблячкою (Михайло Стельмах, Щедрий вечір, 1967, 213).

Ілюстрації

Медіа

Див. також

свербіж

свербець

Джерела та література

Академічний тлумачний словник (1970—1980)

Вікіпедія

Вікіпедія

Свербля́чка, свербі́ж, свербі́ння, іноді свербе́ць (лат. pruritis) — неприємне відчуття роздратування, печіння і поколювання у якій-небудь ділянці шкіри, зумовлене різними причинами (вплив хімічних речовин, бактерій, вірусів, паразитичних грибів, інших паразитів). Відчуття свербежу часто виражається у гострій потребі потерти або почухати певну ділянку шкіри.

Причини

Відчуття свербежу може бути спричинене ростом чи рухом волосся, або випуском хімічної речовини (гістаміну) з клітин під шкірою. Сверблячка розглядається як захисний механізм, оскільки вона допомагає істоті видалити паразитів зі своєї шкіри.

Свербіж виникає внаслідок роздратування нервових закінчень під впливом таких причин:

Стреси, психічні розлади; Попадання на шкіру подразнюючих речовин: кислот, лугів, бойових отруйних речовин (адамсит, інші подразнюючі шкіру речовини — іррітанти); Вплив інших організмів: Паразити: короста, гельмінтози; Укуси: воші, блохи, постільні клопи, гнус; Ужалення: осами, бджолами, мурахами тощо; Контакт з деякими рослинами; Захворювання: Шкірні і інфекційні захворювання: екзема, псоріаз, оперізуючий герпес, мікози, сибірка; Алергія; Лімфогранулематоз; Геморой; Цукровий діабет; Наслідки опіків і обморожень; Процес загоєння ран — особливо сильно свербіж проявляється у фазі активного загоєння ушкоджень; Травми шкірних покривів: Роздратування тертям: мозолі, потертості, особливо інфіковані; Механічне пошкодження шкіри тонкими і гострими мікрооб'єктами (уламки волокон скловати, скабки, колючки); Роздратування після гоління; Нерегулярне проведення гігієнічних процедур.

Механізм зворотного зв'язку при свербінні і заходи боротьби з ним

Розчісування

Виникнення свербежу зазвичай зумовлює майже непереборне бажання почухати уражене місце, однак при розчісуванні свербіж тільки посилюється.

Заходи боротьби з сверблячкою

Основну увагу слід приділити усуненню причин виникнення свербежу; Зазвичай тепло посилює свербіж, а охолодження — зменшує; До усунення основної проблеми слід використовувати симптоматичні засоби.