Відмінності між версіями «Руга»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Медіа)
 
(не показано 5 проміжних версій цього учасника)
Рядок 5: Рядок 5:
 
Тлумачення слова у сучасних словниках
 
Тлумачення слова у сучасних словниках
  
РУ́ГА, и, жін., заст. Земля, передана громадою церкві або духовній особі на її утримання. Кудря ще замолоду судився з попом за клапоть руги, яку громада ніби ухвалила віддати попові (Іван Ле, Ю. Кудря, 1956, 249); Руга — церковна земля, яку громада передавала попові на його утримання (Олесь Донченко, III, 1956, 97).
+
''РУ́ГА'', и, жін., заст. Земля, передана громадою церкві або духовній особі на її утримання. Кудря ще замолоду судився з попом за клапоть руги, яку громада ніби ухвалила віддати попові (Іван Ле, Ю. Кудря, 1956, 249); Руга — церковна земля, яку громада передавала попові на його утримання (Олесь Донченко, III, 1956, 97).
 +
 
 +
''Руга'' (з грец. або латинської — года), в Укр. і Рос. православних церквах матеріальні засоби, перев. від держави, призначені на утримання церков («ружна церква» — окреслення часте у Києві у 18 ст.) і монастирів, що не мали зем. маєтків або ін. певних доходів. У сіль. громадах Р. в натурі давали парафіяни-селяни. У Галичині р. відповідає дотація.
 +
 
 +
''РУГА'' (от cp.-rp. rhoga - плата) - в Русском государстве IX-XVI вв. жалованье духовенству, выдававшееся хлебом, иногда деньгами.
 +
Большой юридический словарь. — М.: Инфра-М. А. Я. Сухарев, В. Е. Крутских, А.Я. Сухарева. 2003.
  
Руга (з грец. або латинської — года), в Укр. і Рос. православних церквах матеріальні засоби, перев. від держави, призначені на утримання церков («ружна церква» — окреслення часте у Києві у 18 ст.) і монастирів, що не мали зем. маєтків або ін. певних доходів. У сіль. громадах Р. в натурі давали парафіяни-селяни. У Галичині р. відповідає дотація.
 
 
==Ілюстрації==
 
==Ілюстрації==
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
Рядок 14: Рядок 18:
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Rugga151018.jpg|x140px]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Rugga151018.jpg|x140px]]
 
|}
 
|}
 +
 +
==Медіа==
 +
{{#ev:youtube|pRNcgtpcckQ}}
 +
{{#ev:youtube|_ru9j6u_ERA}}
 +
 +
==Див. також==
 +
 +
[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D1%83%D0%B3%D0%B0 Руга]
  
 
==Іншими мовами==
 
==Іншими мовами==
Рядок 23: Рядок 35:
  
 
==Джерела та література==
 
==Джерела та література==
http://sum.in.ua/s/rugha
+
 
 +
Большой юридический словарь. — М.: Инфра-М. А. Я. Сухарев, В. Е. Крутских, А.Я. Сухарева. 2003.
 +
 
 +
Вікіпедія
  
 
Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж ; Нью-Йорк : Молоде життя ; Львів ; Київ : Глобус, 1955—2003.
 
Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж ; Нью-Йорк : Молоде життя ; Львів ; Київ : Глобус, 1955—2003.
  
 +
==Зовнішні посилання==
 +
 +
http://sum.in.ua/s/rugha
 +
 +
https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D1%80%D1%83%D0%B3%D0%B0
 +
 +
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D1%83%D0%B3%D0%B0
 +
 +
Руга // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1964. — Т. 7, кн. XIII : Літери Риз — Се. — С. 1634. — 1000 екз.
  
 
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут мистецтв]]
 
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут мистецтв]]
 
[[Категорія:Слова 2021 року]]
 
[[Категорія:Слова 2021 року]]

Поточна версія на 15:16, 24 листопада 2021

Руга, -ги, ж. Церковная земля, земля, отведенная обществомъ на содержаніе духовенства. Убогий той піп, що не то що й шматка свого поля немає.... ні руги немає, нічого. Рудч. Ск. II. 207.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

РУ́ГА, и, жін., заст. Земля, передана громадою церкві або духовній особі на її утримання. Кудря ще замолоду судився з попом за клапоть руги, яку громада ніби ухвалила віддати попові (Іван Ле, Ю. Кудря, 1956, 249); Руга — церковна земля, яку громада передавала попові на його утримання (Олесь Донченко, III, 1956, 97).

Руга (з грец. або латинської — года), в Укр. і Рос. православних церквах матеріальні засоби, перев. від держави, призначені на утримання церков («ружна церква» — окреслення часте у Києві у 18 ст.) і монастирів, що не мали зем. маєтків або ін. певних доходів. У сіль. громадах Р. в натурі давали парафіяни-селяни. У Галичині р. відповідає дотація.

РУГА (от cp.-rp. rhoga - плата) - в Русском государстве IX-XVI вв. жалованье духовенству, выдававшееся хлебом, иногда деньгами. Большой юридический словарь. — М.: Инфра-М. А. Я. Сухарев, В. Е. Крутских, А.Я. Сухарева. 2003.

Ілюстрації

Ruga151018.jpg Rugga151018.jpg

Медіа

Див. також

Руга

Іншими мовами

рус. руга

лат. года

пол. ruga

Джерела та література

Большой юридический словарь. — М.: Инфра-М. А. Я. Сухарев, В. Е. Крутских, А.Я. Сухарева. 2003.

Вікіпедія

Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж ; Нью-Йорк : Молоде життя ; Львів ; Київ : Глобус, 1955—2003.

Зовнішні посилання

http://sum.in.ua/s/rugha

https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D1%80%D1%83%D0%B3%D0%B0

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D1%83%D0%B3%D0%B0

Руга // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1964. — Т. 7, кн. XIII : Літери Риз — Се. — С. 1634. — 1000 екз.