Відмінності між версіями «Хитатися»
| (не показано 2 проміжні версії ще одного учасника) | |||
| Рядок 37: | Рядок 37: | ||
==Див. також== | ==Див. також== | ||
===Cпоріднені слова зі словника Бориса Грінченка=== | ===Cпоріднені слова зі словника Бориса Грінченка=== | ||
| − | ===[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A5%D0%B8%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%B8 Хитати]=== | + | ====[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A5%D0%B8%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%B8 Хитати]==== |
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2021 року]] | ||
Поточна версія на 23:19, 4 листопада 2021
Хитатися, -таюся, -єшся, гл. Шататься, касаться, колебаться. Тільки одним одно хиталось зелене дерево в степу. Шевч. 437. Синє море хитається, білий заєць купається. Лубен. у.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ХИТАТИСЯ, аюся, аєшся, недок.
1. Рухатися, коливатись з боку на бік, вперед і назад або згори вниз; колихатися, гойдатися. Тілько одним-одно хиталось Зелене дерево в степу (Тарас Шевченко, II, 1963, 87).
2. чим. Здійснювати коливальні рухи чим-небудь; коливатися. Заплющивши очі, він [кларнетист] хитавсь взад і вперед своїм важким, ситим тулубом (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 231); Говорили інші ранені. Сестра біла тихо, немов із журою, хиталась постаттю в автомобілі (Андрій Головко, II, 1957, 167).
3. Не мати стійкості, стояти не міцно, ненадійно. Насупроти столу, між череватою пічкою й другою стіною, притулився піл з чотирьох тоненьких драничок, таких хистких, що вони хиталися та вгиналися (Панас Мирний, IV, 1955, 287); Вона чіпляється вільною рукою за п'єдестал Палладіона, статуя хитається і враз із п'єдесталом падає додолу (Леся Українка, II, 1951, 324).
4. Тремтіти, здригатися від сильних поштовхів, струсів тощо. Вікна тихо, але ненастанно дзвеніли, столи і бюрка хиталися, а знадвору доходили лише короткі, сухі стуки: цяп! цяп! цяп! (Іван Франко, VI, 1951, 334).
5. перен. Виявляти нерішучість у виборі чого-небудь; вагатися. І без жалю, без сліз, не хитаючись, Вона кинулась в темні вали... Хто збагне, як жилось їй тиняючись, Як їй муки життя допекли? (Павло Грабовський, I, 1959, 471).
5. Звучати нерівномірно (про голос, звук); тремтіти. Звуки пливуть і хитаються (Юрій Яновський, II, 1958, 20); Розказала [Магда] живо, що могла розказати. Дійшла до удару по Вєжбовій, голос у неї хитнувся й обірвався в грудях (Степан Тудор, Народження, 1941, 60).
Онлайн-бібліотека словників української мови "Горох"
ХИТА́ТИСЯ
1. Рухатися, погойдуючись з боку на бік, вперед і назад або згори вниз; колихатися, гойдатися, хилитатися. Кладка хитнулась, Ганна втонула; як потопала, тричі зринала, – Ганна моя панна, ягода червона. (О. Воропай).
2. тільки недок. Пас. до хита́ти. Он серед пісочку зелене жабуриння чорніє; он відзначається круча; легенькою хвилею хитається порожня черепашка. (Панас Мирний)
Ілюстрації
|
|
|
