Відмінності між версіями «Жиляник»
| (не показано 2 проміжні версії 2 учасників) | |||
| Рядок 3: | Рядок 3: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
| − | + | 1. Жи́ляник -а, ч., діал. Прісний житній корж. | |
| + | 2. Жи́лавий хліб — твердий, тягучий хліб. | ||
| + | |||
| + | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Zylyanyk280521.jpg|x405px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Zhylyanyk280521.jpg|x480px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Zhylyanyky280521.jpg|x360px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Zhylyanyky_280521.jpg|x194px]] |
|} | |} | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
| + | {{#ev:youtube|CJyBDQyBcfU}} | ||
| + | |||
| + | |||
| + | ==Іншими мовами== | ||
| + | 1. Англійською: rye bread, brown bread | ||
| + | |||
| + | 2. Російською: ржаной хлеб, черный хлеб | ||
| + | |||
| + | 3. Французькою: pain de seigle, pain complet | ||
==Див. також== | ==Див. також== | ||
| + | Цікаві факти: | ||
| + | 1. У перший день Великого посту наші пращури особливо строго постували: не їли нічого, крім хліба. Цей день називали Жилавим понеділком. Господині обов’язково пекли на черені (сухій сковороді без олії) прісні коржі, перепічки – жиляники (жилавики, дужики). Їли їх, щоб «жилавим бути», сильним. Пекли жиляники з житнього борошна на воді, без солі. Зверху робили надріз у вигляді хреста і вичавлювали візерунок головкою свяченого маку. Кожен член сім’ї повинен був з’їсти хоч одну перепічку. | ||
| + | 2. У Жилавий понеділок не ходили в гості, а жінкам не годилося заходити до чужих хат навіть по позичку. Боялися, що разом із ними в оселю могли ускочити злидні. З цієї ж причини у Жилавий понеділок не позичали хліба і солі, не давали сірників і жару для розпалювання печі. | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
| + | 1. Великий тлумачний словник сучасної української мови: 250000 / уклад. та голов. ред. В. Т. Бусел. – Київ; Ірпінь: Перун, 2005. – VIII, 1728 с. | ||
| + | |||
| + | 2. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—19 | ||
| + | |||
| + | 3. Большой толковый словарь русского языка: гл. ред. С. А. Кузнецов / СПб.: Норинт, 2000. — 1536 с. | ||
| + | |||
| + | 4. Cambridge dictionary: https: //dictionary.cambridge.org/ | ||
| + | |||
| + | 5. Collins French dictionary: https://www.collinsdictionary.com/dictionary/english-french | ||
| + | |||
| + | 6. https://simya.com.ua/u-pershyj-den-velykogo-postu-pechit-duzhyky-shhob-buty-zdorovym/ | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут філології]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут філології]] | ||
| − | [[Категорія:Слова | + | [[Категорія:Слова 2021 року]] |
Поточна версія на 00:01, 2 червня 2021
Жиляник, -ка, м. Прѣсный коржъ изъ ржаной муки на водѣ, который пекутъ въ первый понедѣльникъ великаго поста. Харьк. и Кіев. г.
Зміст
Сучасні словники
1. Жи́ляник -а, ч., діал. Прісний житній корж. 2. Жи́лавий хліб — твердий, тягучий хліб.
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Іншими мовами
1. Англійською: rye bread, brown bread
2. Російською: ржаной хлеб, черный хлеб
3. Французькою: pain de seigle, pain complet
Див. також
Цікаві факти: 1. У перший день Великого посту наші пращури особливо строго постували: не їли нічого, крім хліба. Цей день називали Жилавим понеділком. Господині обов’язково пекли на черені (сухій сковороді без олії) прісні коржі, перепічки – жиляники (жилавики, дужики). Їли їх, щоб «жилавим бути», сильним. Пекли жиляники з житнього борошна на воді, без солі. Зверху робили надріз у вигляді хреста і вичавлювали візерунок головкою свяченого маку. Кожен член сім’ї повинен був з’їсти хоч одну перепічку. 2. У Жилавий понеділок не ходили в гості, а жінкам не годилося заходити до чужих хат навіть по позичку. Боялися, що разом із ними в оселю могли ускочити злидні. З цієї ж причини у Жилавий понеділок не позичали хліба і солі, не давали сірників і жару для розпалювання печі.
Джерела та література
1. Великий тлумачний словник сучасної української мови: 250000 / уклад. та голов. ред. В. Т. Бусел. – Київ; Ірпінь: Перун, 2005. – VIII, 1728 с.
2. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—19
3. Большой толковый словарь русского языка: гл. ред. С. А. Кузнецов / СПб.: Норинт, 2000. — 1536 с.
4. Cambridge dictionary: https: //dictionary.cambridge.org/
5. Collins French dictionary: https://www.collinsdictionary.com/dictionary/english-french
6. https://simya.com.ua/u-pershyj-den-velykogo-postu-pechit-duzhyky-shhob-buty-zdorovym/
