Відмінності між версіями «Мандрика»
(Створена сторінка: '''Мандри́ка, -ки, '''''ж. ''Лепешка изъ сыру, муки и яицъ, родъ сырника, приготовляемаго на раз...) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | |||
[[Категорія:Ма]] | [[Категорія:Ма]] | ||
| + | '''Бануш, -ша,''' ''м.'' 1) Сунь говяжій. Шух. І. 215. 2) Кушанье: кукурузная мука, смѣшанная со сметаной и сваренная. Шух. І. 140. | ||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | ===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]=== | ||
| + | МАНДРИ́КА, и, жін. Виріб із сиру та тіста, що має форму коржика; вид сирника. Підвечіркуючи, панич убрав аж п'ять мандрик та горщечок масляків (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 195); — Недовго їй кувати. До петрівки, а тоді вдавиться зозуля мандрикою з сиру (Олесь Донченко, VI, 1957, 31); З дріжджового тіста випікають такі вироби, як баби, .. плетеники, мандрики (Українські страви, 1957, 300). | ||
| + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 617. | ||
| + | ===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]=== | ||
| + | МАНДРИ́КА, и, ж. Виріб із сиру та тіста, що має форму коржика; вид сирника. Підвечіркуючи, панич убрав аж п’ять мандрик та горщечок масляків (Кв.-Осн., II, 1956, 195); — Недовго їй кувати. До петрівки, а тоді вдавиться зозуля мандрикою з сиру (Донч.,VІ, 1957, 31); З дріжджового тіста випікають такі вироби, як баби, .. плетеники, мандрики (Укр. страви, 1957, 300). | ||
| + | Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 617. | ||
| + | ==Іноземні словники== | ||
| + | ===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru Словари и энциклопедии на Академике]=== | ||
| + | мандрика -и, ж. | ||
| + | Виріб із сиру й тіста, що має форму коржика; вид сирника. | ||
| + | Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005. | ||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Мандрики1.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Мандрики2.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Мандрики3.jpg |x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | {{#ev:youtube| gIS5wUXkhYs }} | ||
| + | {{#ev:youtube| b-FDniHH9MM }} | ||
| + | |||
| + | ==Цікаві факти== | ||
| + | ===[http://uk.wikipedia.org/wiki Матеріал з Вікіпедії]=== | ||
| + | Мандри́ки або мандриги — кулінарний виріб з сиру та тіста, яке готували в Україні на християнське свято на честь апостолів Петра та Павла 12 липня. День апостолів Петра і Павла у народі знаменує закінчення купальських святкувань «маківки літа» і літніх весіль, прощання з весною та підготовку до сінокосу. | ||
| + | |||
| + | Випікали ці коржики із пшеничного тіста, зібраних під час Петрівки сколотин та перевареної сироватки, а також додавали сир та яйця. Назву цих виробів у народі пов'язували з легендою про мандрування світом апостолів Петра й Павла, у яких зозуля вкрала одного «мандрика» і за це її Бог покарав — саме о цій порі вона перестає кувати. Ще люди з цього приводу казали, що зозуля «мандриком вдавилася», але якщо її кування чути було й після Петра, то це вважали на нещастя. | ||
| + | |||
| + | До свята Петра господині намагалися зробити перші зажинки ячменю з нового врожаю і в день свята освятити в церкві обрядовий хліб, навіть якщо зерно ще не зовсім доспіло. | ||
| + | |||
| + | У Карпатах та Прикарпатті пастухи влаштовували свято на вигонах та полонинах: пекли мандрики, веселились, змагались, танцювали. Проводили обряд «копання Петра», коли викопували в землі по периметру квадратну канаву (куди, сівши, можна було опустити ноги), а всередині на траві накривали «стіл» з наїдками. Співали пісень. | ||
| + | |||
| + | ==Див. також== | ||
| + | *[http://slovopys.kubg.edu.ua/mandryky-vid-namynaiok/ Мандрики від Наминайок] | ||
| + | *[https://www.ridivira.com/uk/retsepty/item/mandryky Рецепт мандрик] | ||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2017 року]] | ||
Поточна версія на 08:22, 23 листопада 2017
Бануш, -ша, м. 1) Сунь говяжій. Шух. І. 215. 2) Кушанье: кукурузная мука, смѣшанная со сметаной и сваренная. Шух. І. 140.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
МАНДРИ́КА, и, жін. Виріб із сиру та тіста, що має форму коржика; вид сирника. Підвечіркуючи, панич убрав аж п'ять мандрик та горщечок масляків (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 195); — Недовго їй кувати. До петрівки, а тоді вдавиться зозуля мандрикою з сиру (Олесь Донченко, VI, 1957, 31); З дріжджового тіста випікають такі вироби, як баби, .. плетеники, мандрики (Українські страви, 1957, 300). Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 617.
УКРЛІТ.ORG_Cловник
МАНДРИ́КА, и, ж. Виріб із сиру та тіста, що має форму коржика; вид сирника. Підвечіркуючи, панич убрав аж п’ять мандрик та горщечок масляків (Кв.-Осн., II, 1956, 195); — Недовго їй кувати. До петрівки, а тоді вдавиться зозуля мандрикою з сиру (Донч.,VІ, 1957, 31); З дріжджового тіста випікають такі вироби, як баби, .. плетеники, мандрики (Укр. страви, 1957, 300). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 617.
Іноземні словники
Словари и энциклопедии на Академике
мандрика -и, ж. Виріб із сиру й тіста, що має форму коржика; вид сирника. Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Ілюстрації
| |
|
|
Медіа
Цікаві факти
Матеріал з Вікіпедії
Мандри́ки або мандриги — кулінарний виріб з сиру та тіста, яке готували в Україні на християнське свято на честь апостолів Петра та Павла 12 липня. День апостолів Петра і Павла у народі знаменує закінчення купальських святкувань «маківки літа» і літніх весіль, прощання з весною та підготовку до сінокосу.
Випікали ці коржики із пшеничного тіста, зібраних під час Петрівки сколотин та перевареної сироватки, а також додавали сир та яйця. Назву цих виробів у народі пов'язували з легендою про мандрування світом апостолів Петра й Павла, у яких зозуля вкрала одного «мандрика» і за це її Бог покарав — саме о цій порі вона перестає кувати. Ще люди з цього приводу казали, що зозуля «мандриком вдавилася», але якщо її кування чути було й після Петра, то це вважали на нещастя.
До свята Петра господині намагалися зробити перші зажинки ячменю з нового врожаю і в день свята освятити в церкві обрядовий хліб, навіть якщо зерно ще не зовсім доспіло.
У Карпатах та Прикарпатті пастухи влаштовували свято на вигонах та полонинах: пекли мандрики, веселились, змагались, танцювали. Проводили обряд «копання Петра», коли викопували в землі по периметру квадратну канаву (куди, сівши, можна було опустити ноги), а всередині на траві накривали «стіл» з наїдками. Співали пісень.