Мандрика
Бануш, -ша, м. 1) Сунь говяжій. Шух. І. 215. 2) Кушанье: кукурузная мука, смѣшанная со сметаной и сваренная. Шух. І. 140.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
МАНДРИ́КА, и, жін. Виріб із сиру та тіста, що має форму коржика; вид сирника. Підвечіркуючи, панич убрав аж п'ять мандрик та горщечок масляків (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 195); — Недовго їй кувати. До петрівки, а тоді вдавиться зозуля мандрикою з сиру (Олесь Донченко, VI, 1957, 31); З дріжджового тіста випікають такі вироби, як баби, .. плетеники, мандрики (Українські страви, 1957, 300). Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 617.
УКРЛІТ.ORG_Cловник
МАНДРИ́КА, и, ж. Виріб із сиру та тіста, що має форму коржика; вид сирника. Підвечіркуючи, панич убрав аж п’ять мандрик та горщечок масляків (Кв.-Осн., II, 1956, 195); — Недовго їй кувати. До петрівки, а тоді вдавиться зозуля мандрикою з сиру (Донч.,VІ, 1957, 31); З дріжджового тіста випікають такі вироби, як баби, .. плетеники, мандрики (Укр. страви, 1957, 300). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 617.
Іноземні словники
Словари и энциклопедии на Академике
мандрика -и, ж. Виріб із сиру й тіста, що має форму коржика; вид сирника. Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Ілюстрації
|
|
|
Медіа
Цікаві факти
Матеріал з Вікіпедії
Мандри́ки або мандриги — кулінарний виріб з сиру та тіста, яке готували в Україні на християнське свято на честь апостолів Петра та Павла 12 липня. День апостолів Петра і Павла у народі знаменує закінчення купальських святкувань «маківки літа» і літніх весіль, прощання з весною та підготовку до сінокосу.
Випікали ці коржики із пшеничного тіста, зібраних під час Петрівки сколотин та перевареної сироватки, а також додавали сир та яйця. Назву цих виробів у народі пов'язували з легендою про мандрування світом апостолів Петра й Павла, у яких зозуля вкрала одного «мандрика» і за це її Бог покарав — саме о цій порі вона перестає кувати. Ще люди з цього приводу казали, що зозуля «мандриком вдавилася», але якщо її кування чути було й після Петра, то це вважали на нещастя.
До свята Петра господині намагалися зробити перші зажинки ячменю з нового врожаю і в день свята освятити в церкві обрядовий хліб, навіть якщо зерно ще не зовсім доспіло.
У Карпатах та Прикарпатті пастухи влаштовували свято на вигонах та полонинах: пекли мандрики, веселились, змагались, танцювали. Проводили обряд «копання Петра», коли викопували в землі по периметру квадратну канаву (куди, сівши, можна було опустити ноги), а всередині на траві накривали «стіл» з наїдками. Співали пісень.
