Відмінності між версіями «Людці»
(Створена сторінка: '''Людці, -ців, '''''м. мн. ''Ум. и нѣсколько уничижительное отъ '''люде. '''''Трясітеся, рубці, диві...) |
|||
(не показані 2 проміжні версії цього учасника) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Людці, -ців, '''''м. мн. ''Ум. и нѣсколько уничижительное отъ '''люде. '''''Трясітеся, рубці, дивітеся, людці. ''Чуб. V. 481. ''Такі собі людці, не дуже гарні!.. Траплялись і хороші людці. ''Котл. НП. | '''Людці, -ців, '''''м. мн. ''Ум. и нѣсколько уничижительное отъ '''люде. '''''Трясітеся, рубці, дивітеся, людці. ''Чуб. V. 481. ''Такі собі людці, не дуже гарні!.. Траплялись і хороші людці. ''Котл. НП. | ||
[[Категорія:Лю]] | [[Категорія:Лю]] | ||
+ | |||
+ | ==Сучасні словники== | ||
+ | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
+ | |||
+ | ''ЛЮДЦІ́, ів, мн.'' | ||
+ | |||
+ | 1. зневажл. Недостойні люди. Як подивлюсь на хист теперішніх людців, На витребеньки їх... Та що з ними мороки!.. То далебі дрючок отак би і вхопив, Та й ну їх лупцювать (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 184); — Ніколи не забувай і про нечесних людців, і кар'єристів, які живуть серед отих простих людей, псують їм нерви, кров (Павло Автомонов, Коли розлучаються двоє, 1959, 610). | ||
+ | |||
+ | 2. рідко. Те саме, що люди 1. [Явдоха:] Позаторік сватали мене аж тричі, і гарні людці (Марко Кропивницький, II, 1958, 425); Під однією копицею скошеного жита сплять троє людців, — один чоловік і дві жінки (Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 359). | ||
+ | |||
+ | '''Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 571.''' | ||
+ | |||
+ | ==Ілюстрації== | ||
+ | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
+ | |- valign="top" | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
+ | |} | ||
+ | |||
+ | ==Медіа== | ||
+ | |||
+ | ==Див. також== | ||
+ | |||
+ | ==Джерела та література== | ||
+ | |||
+ | ==Зовнішні посилання== | ||
+ | |||
+ | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет інформаційних технологій та управління]] | ||
+ | [[Категорія:Слова 2018 року]] |
Поточна версія на 12:41, 9 жовтня 2018
Людці, -ців, м. мн. Ум. и нѣсколько уничижительное отъ люде. Трясітеся, рубці, дивітеся, людці. Чуб. V. 481. Такі собі людці, не дуже гарні!.. Траплялись і хороші людці. Котл. НП.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
ЛЮДЦІ́, ів, мн.
1. зневажл. Недостойні люди. Як подивлюсь на хист теперішніх людців, На витребеньки їх... Та що з ними мороки!.. То далебі дрючок отак би і вхопив, Та й ну їх лупцювать (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 184); — Ніколи не забувай і про нечесних людців, і кар'єристів, які живуть серед отих простих людей, псують їм нерви, кров (Павло Автомонов, Коли розлучаються двоє, 1959, 610).
2. рідко. Те саме, що люди 1. [Явдоха:] Позаторік сватали мене аж тричі, і гарні людці (Марко Кропивницький, II, 1958, 425); Під однією копицею скошеного жита сплять троє людців, — один чоловік і дві жінки (Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 359).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 571.