Відмінності між версіями «Лоскотати»
(Створена сторінка: '''Лоскота́ти, -чу́, -чеш, '''''гл. ''Щекотать. ''Наближує пальці ті до дитинки і лоскоче його пі...) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Лоскота́ти, -чу́, -чеш, '''''гл. ''Щекотать. ''Наближує пальці ті до дитинки і лоскоче його під ручками, воно сміється. ''Чуб. III. 84. | '''Лоскота́ти, -чу́, -чеш, '''''гл. ''Щекотать. ''Наближує пальці ті до дитинки і лоскоче його під ручками, воно сміється. ''Чуб. III. 84. | ||
[[Категорія:Ло]] | [[Категорія:Ло]] | ||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | ===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]=== | ||
| + | '''ЛОСКОТАТИ''', очу, очеш, недок. | ||
| + | |||
| + | '''1.''' перех. і неперех. М'якими дотиками до шкіри викликати легке нервове збудження, звичайно супроводжуване сміхом. ''Повалила [Настя] Соню на гичку й почала лоскотати'' (Степан Васильченко, II, 1959, 197); ''Якщо лоскотати долоню дитини, то вже в перші місяці життя вона відповідає тим, що затискує її'' (Шкільна гігієна, 1954, 60); ''У страшенній тривозі почав Тоньо трясти братом, .. пробував лоскотати попід пахи'' (Іван Франко, III, 1950, 13); ''Петруня гребе веслами. Наталя йому заважає — очеретовою квіткою лоскоче по його обличчю'' (Степан Васильченко, III, 1960, 347); ''Я нахилився до неї. Її волосся лоскотало мені вухо'' (Юрій Яновський, II, 1958, 43); | ||
| + | <br /> | ||
| + | // Такими дотиками протягом тривалого часу викликати нервову реакцію (про дії русалок). І незчулась, як зуспіли Дніпрові дівчата — Та до неї, ухопили, Та й ну з нею гратись, Радісінькі, що піймали, Грались, лоскотали, Поки в вершу не запхали... (Тарас Шевченко, I, 1963, 359); | ||
| + | <br /> | ||
| + | // що, в чому. Викликати легке подразнення у носі, горлі тощо. Чудові пахощі лоскотали в носі, в горлі, по язиці (Нечуй-Левицький, I, 1956, 119); Дух свіжої линини лоскотав ніздрі, спирав віддих (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 22); | ||
| + | <br /> | ||
| + | // безос. Било в ніс солоною рибою, лоскотало горло пахощами яблук (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 164). | ||
| + | ♦ Аж у ноги лоскоче — дуже хочеться чого-небудь. — Так якось кортить побачити людей у щастю.. Ну, кортить, аж у ноги лоскоче (Петро Козланюк, Мандрівники, 1946, 63). | ||
| + | |||
| + | '''2.''' перех., перен. Приємно збуджувати, тішити. ''Ті привітні дівочі голоси лоскотали їй серце, пестили душу'' (Панас Мирний, IV, 1955, 119); ''Каргат знав слабість свого учителя до перебільшень, та пророкування приємно лоскотали його самолюбство'' (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 285). | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Лоскотати1.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Лоскотати2.jpeg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Лоскотати3.jpg|x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | {{#ev:youtube| zaPKOiFt8eA}} | ||
| + | |||
| + | ==Див. також== | ||
| + | |||
| + | ===Cпоріднені слова зі словника Бориса Грінченка=== | ||
| + | ====[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9B%D0%BE%D1%81%D0%BA%D1%96%D1%82 Лоскіт]==== | ||
| + | ====[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9B%D0%BE%D1%81%D0%BA%D0%BE%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F Лоскотання]==== | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2021 року]] | ||
Поточна версія на 14:55, 6 листопада 2021
Лоскота́ти, -чу́, -чеш, гл. Щекотать. Наближує пальці ті до дитинки і лоскоче його під ручками, воно сміється. Чуб. III. 84.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ЛОСКОТАТИ, очу, очеш, недок.
1. перех. і неперех. М'якими дотиками до шкіри викликати легке нервове збудження, звичайно супроводжуване сміхом. Повалила [Настя] Соню на гичку й почала лоскотати (Степан Васильченко, II, 1959, 197); Якщо лоскотати долоню дитини, то вже в перші місяці життя вона відповідає тим, що затискує її (Шкільна гігієна, 1954, 60); У страшенній тривозі почав Тоньо трясти братом, .. пробував лоскотати попід пахи (Іван Франко, III, 1950, 13); Петруня гребе веслами. Наталя йому заважає — очеретовою квіткою лоскоче по його обличчю (Степан Васильченко, III, 1960, 347); Я нахилився до неї. Її волосся лоскотало мені вухо (Юрій Яновський, II, 1958, 43);
// Такими дотиками протягом тривалого часу викликати нервову реакцію (про дії русалок). І незчулась, як зуспіли Дніпрові дівчата — Та до неї, ухопили, Та й ну з нею гратись, Радісінькі, що піймали, Грались, лоскотали, Поки в вершу не запхали... (Тарас Шевченко, I, 1963, 359);
// що, в чому. Викликати легке подразнення у носі, горлі тощо. Чудові пахощі лоскотали в носі, в горлі, по язиці (Нечуй-Левицький, I, 1956, 119); Дух свіжої линини лоскотав ніздрі, спирав віддих (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 22);
// безос. Било в ніс солоною рибою, лоскотало горло пахощами яблук (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 164).
♦ Аж у ноги лоскоче — дуже хочеться чого-небудь. — Так якось кортить побачити людей у щастю.. Ну, кортить, аж у ноги лоскоче (Петро Козланюк, Мандрівники, 1946, 63).
2. перех., перен. Приємно збуджувати, тішити. Ті привітні дівочі голоси лоскотали їй серце, пестили душу (Панас Мирний, IV, 1955, 119); Каргат знав слабість свого учителя до перебільшень, та пророкування приємно лоскотали його самолюбство (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 285).
Ілюстрації
|
|
|
