Відмінності між версіями «Зілина»
| (не показано 9 проміжних версій цього учасника) | |||
| Рядок 3: | Рядок 3: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
| − | + | Стеблина будь-якої, здебільшого запашної трав’янистої рослини. У свою чергу, стеблина — це вiсь пагона, що слугує механічною опорою для рослин, виконує базисну та генеративну роль для листків, бруньок, квіток. | |
| + | ''Головні функції стебел:'' | ||
| + | Підтримка і підняття листя, квіток і плодів, утримання листя на світлі. | ||
| + | Транспорт рідин між корінням і пагонами в ксилемі і флоемі. | ||
| + | Зберігання поживних речовин | ||
| + | Стебло з'єднує корінь і листя, по ньому пересуваються вода, розчини мінеральних солей і органічних речовин. У стеблі часто відкладаються запаси поживних речовин. На стеблі утворюються листки і органи статевого розмноження — квітки. Стебло часто є органом вегетативного розмноження рослин. Видозміни стебла є органами захисту, асиміляції та інше. | ||
| + | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Зілина1.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Зілина2.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Зілина3.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Зілина4.jpg|x140px]] |
|} | |} | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
| + | {{#ev:youtube|rzzCuCnqFwU}} | ||
| + | {{#ev:youtube|yb-GItFzhxo}} | ||
| + | {{#ev:youtube|tENGtusPLMU}} | ||
==Див. також== | ==Див. також== | ||
| + | [http://ukrlit.org/vovchok_marko/try_doli/18 "Три долі" Марко Вовчок (використання слова "зілина" у літературі)] | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
| + | Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 573. | ||
| + | |||
| + | [https://uk.wikipedia.org/wiki/Стебло Стебло] | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] | ||
| − | [[Категорія:Слова | + | [[Категорія:Слова 2020 року]] |
Поточна версія на 19:18, 10 листопада 2020
Зіли́на, -ни, ж. Былинка, травка. Усе проходить, як дим, усе минає, як зілина. МВ. II. 151. В руках у його була якась зілина, що я її не знаю. Ушиц. у. Ум. Зіли́нка, зілиночка. Хто топиться, той і за зілиночку хопиться. МВ. (КС. 1902. X. 150). Повалилась так, як зілиночка підкошена. Г. Барв. 206.
Зміст
Сучасні словники
Стеблина будь-якої, здебільшого запашної трав’янистої рослини. У свою чергу, стеблина — це вiсь пагона, що слугує механічною опорою для рослин, виконує базисну та генеративну роль для листків, бруньок, квіток. Головні функції стебел: Підтримка і підняття листя, квіток і плодів, утримання листя на світлі. Транспорт рідин між корінням і пагонами в ксилемі і флоемі. Зберігання поживних речовин Стебло з'єднує корінь і листя, по ньому пересуваються вода, розчини мінеральних солей і органічних речовин. У стеблі часто відкладаються запаси поживних речовин. На стеблі утворюються листки і органи статевого розмноження — квітки. Стебло часто є органом вегетативного розмноження рослин. Видозміни стебла є органами захисту, асиміляції та інше.
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
"Три долі" Марко Вовчок (використання слова "зілина" у літературі)
Джерела та література
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 573.
