Зілина

Зіли́на, -ни, ж. Былинка, травка. Усе проходить, як дим, усе минає, як зілина. МВ. II. 151. В руках у його була якась зілина, що я її не знаю. Ушиц. у. Ум. Зіли́нка, зілиночка. Хто топиться, той і за зілиночку хопиться. МВ. (КС. 1902. X. 150). Повалилась так, як зілиночка підкошена. Г. Барв. 206.

Сучасні словники

Стеблина будь-якої, здебільшого запашної трав’янистої рослини. У свою чергу, стеблина — це вiсь пагона, що слугує механічною опорою для рослин, виконує базисну та генеративну роль для листків, бруньок, квіток. Головні функції стебел: Підтримка і підняття листя, квіток і плодів, утримання листя на світлі. Транспорт рідин між корінням і пагонами в ксилемі і флоемі. Зберігання поживних речовин Стебло з'єднує корінь і листя, по ньому пересуваються вода, розчини мінеральних солей і органічних речовин. У стеблі часто відкладаються запаси поживних речовин. На стеблі утворюються листки і органи статевого розмноження — квітки. Стебло часто є органом вегетативного розмноження рослин. Видозміни стебла є органами захисту, асиміляції та інше.