Відмінності між версіями «Лежіння»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: '''Лежі́ння, -ня''''', с. ''Лежаніе. ''Через сидіння не впало в лежіння. ''Ном. № 10846. [[Категорія:Л...)
 
 
(не показано 3 проміжні версії ще одного учасника)
Рядок 1: Рядок 1:
 
'''Лежі́ння, -ня''''', с. ''Лежаніе. ''Через сидіння не впало в лежіння. ''Ном. № 10846.  
 
'''Лежі́ння, -ня''''', с. ''Лежаніе. ''Через сидіння не впало в лежіння. ''Ном. № 10846.  
 
[[Категорія:Ле]]
 
[[Категорія:Ле]]
 +
 +
==Сучасні словники==
 +
 +
===[https://sum.in.ua/ Академічний тлумачний словник 1970-1980 р.]===
 +
Те саме, що '''лежання'''
 +
 +
ЛЕЖ'''А'''ННЯ, я, сер. Дія за значенням '''лежати'''. ''Такі є спритні Василі: Від лежання.. аж сині (Микита Годованець, Заяча математ., 1961, 21); Ще більш схуд і пожовк Матвій, а за час лежання в ліжку заріс ясно-русявою бородою (Мирослав Ірчан, II, 1958, 304)''.
 +
* '''лежати''', жу, жиш, недок.
 +
 +
1. без додатка, на чому, в чому. Перебувати в горизонтальному положенні, бути розпластаним усім тілом на чому-небудь (про людей та деяких тварин). ''Одного вечора, втомившися, лежав Михайло на траві у пасіці і дививсь у небо (Марко Вовчок, I, 1955, 382); В гарячий літній день у полонині Рядами овечки лежали (Іван Франко, XIII, 1954, 170); Дебелі воли лежали, підгорнувши під себе ноги, великими білястими масами і здавалися здалека сірим камінням (Олександр Довженко, I, 1958, 242);''
 +
 +
//  У сполуч. з словами, що вказують на особливості цього положення. ''Осавула лежав на спині і спав міцним сном (Нечуй-Левицький, II, 1956, 203); Обоє лежать уже горілиць на воді заспокоєні, Тоня бризкає водою вгору (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 231); Він лежав ниць, поклавши голову на зігнуті руки (Леонід Первомайський, Невигадане життя, 1958, 161);''
 +
 +
//  Бути хворим, це вставати з постелі. ''Вона.. На сонці дуже запеклась, Та й занедужала. Лежала недовго щось (Тарас Шевченко, II, 1953, 18); — Вона [мати] не буде ходити кало мого товариства, коли воно зляже, як отой лежить (Панас Мирний, I, 1954, 350);''
 +
 +
//  У сполуч. з словами, що вказують на стан хворого або причину, що викликала такий стан. ''Іван лежав перед ним непритомний, але його могутня воля до життя й боротьба передались хірургові й заполонили його (Олександр Довженко, I, 1958, 321);''
 +
 +
//  перев. з словами в землі, в могилі і т. ін. Бути похованим. ''Хрест високий на кладовищі трохи збоку Златомальований стоїть. Не вбогий, мабуть, хтось лежить? (Тарас Шевченко, II, 1963, 280); Усе просив: — Живі люди! Ходіть на мої гробки! ..на мою могилку! Гомоніть, як я лежатиму! (Марко Вовчок, I, 1955, 179); Перед її очима в круговороті виринали рідні обличчя, і поруч з живими воскресали й ті, що вже давно лежали в землі (Михайло Стельмах, I, 1962, 32); Під Ленінградом, у могилі чесній Лежить мій друг, що вмер за Ленінград (Максим Рильський, Мости, 1948, 13).''
 +
===[https://goroh.pp.ua/ Онлайн-словник "Горох"]===
 +
'''Синонімія''':
 +
 +
ле́жа ''(рідко.)''
 +
 +
лежня́ ''(розм.)''
 +
 +
'''Словозміна''':
 +
 +
'''Лежання'''  - іменник, середній рід, 2 відміна, м'яка група
 +
{| class="wikitable"
 +
|-
 +
! '''Відмінок''' !! '''однина''' !! '''множина'''
 +
|-
 +
| Називний || лежання || -
 +
|-
 +
| Родовий || лежання  || -
 +
|-
 +
| Давальний || лежанню || -
 +
|-
 +
| Знахідний || лежання || -
 +
|-
 +
| Орудний || лежанням || -
 +
|-
 +
| Місцевий|| лежанню, лежанні || -
 +
|-
 +
| Кличний || лежання  || -
 +
|-
 +
|}
 +
 +
[[Категорія:Слова 2024 року]]
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет української філології, культури і мистецтва‎]]
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2024 року/Факультет української філології, культури і мистецтва‎]]

Поточна версія на 10:19, 19 квітня 2024

Лежі́ння, -ня, с. Лежаніе. Через сидіння не впало в лежіння. Ном. № 10846.

Сучасні словники

Академічний тлумачний словник 1970-1980 р.

Те саме, що лежання

ЛЕЖАННЯ, я, сер. Дія за значенням лежати. Такі є спритні Василі: Від лежання.. аж сині (Микита Годованець, Заяча математ., 1961, 21); Ще більш схуд і пожовк Матвій, а за час лежання в ліжку заріс ясно-русявою бородою (Мирослав Ірчан, II, 1958, 304).

  • лежати, жу, жиш, недок.

1. без додатка, на чому, в чому. Перебувати в горизонтальному положенні, бути розпластаним усім тілом на чому-небудь (про людей та деяких тварин). Одного вечора, втомившися, лежав Михайло на траві у пасіці і дививсь у небо (Марко Вовчок, I, 1955, 382); В гарячий літній день у полонині Рядами овечки лежали (Іван Франко, XIII, 1954, 170); Дебелі воли лежали, підгорнувши під себе ноги, великими білястими масами і здавалися здалека сірим камінням (Олександр Довженко, I, 1958, 242);

// У сполуч. з словами, що вказують на особливості цього положення. Осавула лежав на спині і спав міцним сном (Нечуй-Левицький, II, 1956, 203); Обоє лежать уже горілиць на воді заспокоєні, Тоня бризкає водою вгору (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 231); Він лежав ниць, поклавши голову на зігнуті руки (Леонід Первомайський, Невигадане життя, 1958, 161);

// Бути хворим, це вставати з постелі. Вона.. На сонці дуже запеклась, Та й занедужала. Лежала недовго щось (Тарас Шевченко, II, 1953, 18); — Вона [мати] не буде ходити кало мого товариства, коли воно зляже, як отой лежить (Панас Мирний, I, 1954, 350);

// У сполуч. з словами, що вказують на стан хворого або причину, що викликала такий стан. Іван лежав перед ним непритомний, але його могутня воля до життя й боротьба передались хірургові й заполонили його (Олександр Довженко, I, 1958, 321);

// перев. з словами в землі, в могилі і т. ін. Бути похованим. Хрест високий на кладовищі трохи збоку Златомальований стоїть. Не вбогий, мабуть, хтось лежить? (Тарас Шевченко, II, 1963, 280); Усе просив: — Живі люди! Ходіть на мої гробки! ..на мою могилку! Гомоніть, як я лежатиму! (Марко Вовчок, I, 1955, 179); Перед її очима в круговороті виринали рідні обличчя, і поруч з живими воскресали й ті, що вже давно лежали в землі (Михайло Стельмах, I, 1962, 32); Під Ленінградом, у могилі чесній Лежить мій друг, що вмер за Ленінград (Максим Рильський, Мости, 1948, 13).

Онлайн-словник "Горох"

Синонімія:

ле́жа (рідко.)

лежня́ (розм.)

Словозміна:

Лежання - іменник, середній рід, 2 відміна, м'яка група

Відмінок однина множина
Називний лежання -
Родовий лежання -
Давальний лежанню -
Знахідний лежання -
Орудний лежанням -
Місцевий лежанню, лежанні -
Кличний лежання -
Отримано з https://wiki.kubg.edu.ua/index.php?title=Лежіння&oldid=387580