Лежіння

Лежі́ння, -ня, с. Лежаніе. Через сидіння не впало в лежіння. Ном. № 10846.

Сучасні словники

Академічний тлумачний словник 1970-1980 р.

Те саме, що лежання

ЛЕЖАННЯ, я, сер. Дія за значенням лежати. Такі є спритні Василі: Від лежання.. аж сині (Микита Годованець, Заяча математ., 1961, 21); Ще більш схуд і пожовк Матвій, а за час лежання в ліжку заріс ясно-русявою бородою (Мирослав Ірчан, II, 1958, 304).

• лежати, жу, жиш, недок.

1. без додатка, на чому, в чому. Перебувати в горизонтальному положенні, бути розпластаним усім тілом на чому-небудь (про людей та деяких тварин). Одного вечора, втомившися, лежав Михайло на траві у пасіці і дививсь у небо (Марко Вовчок, I, 1955, 382); В гарячий літній день у полонині Рядами овечки лежали (Іван Франко, XIII, 1954, 170); Дебелі воли лежали, підгорнувши під себе ноги, великими білястими масами і здавалися здалека сірим камінням (Олександр Довженко, I, 1958, 242);

// У сполуч. з словами, що вказують на особливості цього положення. Осавула лежав на спині і спав міцним сном (Нечуй-Левицький, II, 1956, 203); Обоє лежать уже горілиць на воді заспокоєні, Тоня бризкає водою вгору (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 231); Він лежав ниць, поклавши голову на зігнуті руки (Леонід Первомайський, Невигадане життя, 1958, 161);

// Бути хворим, це вставати з постелі. Вона.. На сонці дуже запеклась, Та й занедужала. Лежала недовго щось (Тарас Шевченко, II, 1953, 18); — Вона [мати] не буде ходити кало мого товариства, коли воно зляже, як отой лежить (Панас Мирний, I, 1954, 350);

// У сполуч. з словами, що вказують на стан хворого або причину, що викликала такий стан. Іван лежав перед ним непритомний, але його могутня воля до життя й боротьба передались хірургові й заполонили його (Олександр Довженко, I, 1958, 321);

// перев. з словами в землі, в могилі і т. ін. Бути похованим. Хрест високий на кладовищі трохи збоку Златомальований стоїть. Не вбогий, мабуть, хтось лежить? (Тарас Шевченко, II, 1963, 280); Усе просив: — Живі люди! Ходіть на мої гробки! ..на мою могилку! Гомоніть, як я лежатиму! (Марко Вовчок, I, 1955, 179); Перед її очима в круговороті виринали рідні обличчя, і поруч з живими воскресали й ті, що вже давно лежали в землі (Михайло Стельмах, I, 1962, 32); Під Ленінградом, у могилі чесній Лежить мій друг, що вмер за Ленінград (Максим Рильський, Мости, 1948, 13).

Онлайн-словник "Горох"

Синонімія:

ле́жа (рідко.)

лежня́ (розм.)

Словозміна:

Лежання - іменник, середній рід, 2 відміна, м'яка група

Відмінок	однина	множина
Називний	лежання	-
Родовий	лежання	-
Давальний	лежанню	-
Знахідний	лежання	-
Орудний	лежанням	-
Місцевий	лежанню, лежанні	-
Кличний	лежання	-